01.01.2016 набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Закон).

На цій підставі були внесені зміни до чинного законодавства, яким керуються органи державної реєстрації при здійсненні своєї діяльності, а саме до Законів України: «Про політичні партії в Україні», «Про громадські об'єднання», «Про молодіжні та дитячі громадські організації», «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності», «Про торгово-промислові палати в Україні», «Про кредитні спілки», «Про професійних творчих працівників та творчі спілки», «Про третейські суди», «Про асоціації органів місцевого самоврядування».

Відбулися зміни щодо форм заяв, які подаються у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Це передбачено наказом Міністерства юстиції України від 06.01.2016 № 15/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних - підприємців та громадських формувань». 
Нові зразки форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань можна отримати за посиланням https://minjust.gov.ua/ua/news/47997.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону громадські формування – це політичні партії, структурні утворення політичних партій, громадські об’єднання, місцеві осередки громадського об’єднання із статусом юридичної особи, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілки, передбачені статутом профспілки та їх об’єднання, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, постійно діючі третейські суди, організації роботодавців, їх об’єднання, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, представництва, філії іноземних благодійних організацій.

Пункт 14 частини 1 статті 1 Закону визначає районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції суб’єктами державної реєстрації у разі державної реєстрації громадських об’єднань, їхніх відокремлених підрозділів, громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи, місцевих та первинних професійних спілок, їх організацій та об’єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих організацій роботодавців та їх об’єднань, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання.

Стаття 25 Закону України «Про громадські об’єднання» визначає способи припинення громадського об’єднання, а саме:

1) за рішенням громадського об'єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об'єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації;

2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання.

В статті 26 Закону України «Про громадські об’єднання» зазначається, що рішення про саморозпуск громадського об'єднання приймається у порядку, встановленому статутом цього об'єднання.

Вищий орган управління, який прийняв рішення про саморозпуск громадського об'єднання, створює ліквідаційну комісію або доручає керівному органу здійснювати повноваження ліквідаційної комісії для проведення припинення громадського об'єднання як юридичної особи, а також приймає рішення щодо використання коштів та майна громадського об'єднання після його ліквідації відповідно до статуту.

Припинення діяльності громадської спілки не має наслідком припинення юридичних осіб - членів цієї спілки.

Відповідно до частини 3 та частини 4 статті 24 Закону України «Про громадські об’єднання», у разі саморозпуску громадського об'єднання його майно та кошти після задоволення вимог кредиторів передаються за рішенням такого об'єднання на статутні або благодійні цілі іншому (кільком іншим) громадському об'єднанню, а в разі неприйняття такого рішення - зараховуються відповідно до закону до державного або місцевого бюджету; у разі реорганізації громадського об'єднання його майно, активи та пасиви передаються правонаступнику.

Відповідно до частини 9 статті 17 Закону для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасникамиабо відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подаються такі документи:

1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного державного органу, про припинення юридичної особи.

Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 15 Закону, рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог.

Для державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов’язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, відповідно до частини 12 статті 17 Закону, подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Частина 13 статті 17 Закону визначає перелік документів для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами.

Для державної реєстрації припинення відокремленого підрозділу юридичної особи подається заява про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи, про це зазначається в частині 18 статті 17 Закону.

Згідно частини 5 статті 19 Закону, для державної реєстрації припинення громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, про його саморозпуск.

Для державної реєстрації припинення структурного утворення політичної партії, що не має статусу юридичної особи, керуючись частиною 6 статті 21 Закону, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління, передбаченого статутом політичної партії, про саморозпуск або рішення відповідного державного органу про припинення структурного утворення політичної партії.