Застава

Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Підстави виникнення застави:

Підставами виникнення застави в Україні є закон і договір. Застава на підставі закону застосовується незалежно від волі сторін при відповідних правовідносинах, передбачених у законі.

Але головним джерелом виникнення заставного права залишається договір, коли для виникнення застави між заставодержателем і заставодавцем має бути досягнуто згоди щодо встановлення застави. При цьому договір про заставу може бути самостійним, тобто відокремленим від договору, за яким виникає забезпечене заставою зобов’язання.

Заставою може бути забезпечена дійсна вимога, зокрема така, що випливає з договору позики (банківської позички), купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Нею можуть забезпечуватисьі вимоги, щодо відшкодування збитків, заподіяних невиконанням, або неналежним виконанням зобов’язань, хоча такі вимоги можуть і не виникнути, якщо боржник належним чином виконає зобов’язання.

Єдина умова – сторони повинні домовитись про розмір забезпечення заставою таких вимог.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» застава забезпечує вимогу у тому обсязі, який існує на момент задоволення.

Заставою забезпечується основний борг, включаючи відсотки, необхідні витрати заставодержателя по утриманню заставленого майна, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках передбачених договором або законом – неустойка), а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Предмет застави:

Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Отже можна зазначити, що предметом застави є не конкретні речі, а лише їх вартість.

Предметом застави не можуть бути національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державнійвласності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання.

Сторони у договорі застави:

Сторонами договору застави є заставодавець і заставодержатель. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про заставу» сторонами договору можуть бути фізичні особи, юридичні особи та держава.

Отже, згідно цивільного законодавства – фізичні особи можуть вступати в заставні правовідносини з 18 років, тобто з виникненням дієздатності у повному обсязі, якщо вони не визнані недієздатними і не обмежені у дієздатності. Особи, які взяли шлюб до досягнення цього віку, набувають дієздатності у повному обсязі з моменту одруження. Згідно з цивільним законодавством суб’єктами цивільного права з різним обсягом прав та обов’язків можуть бути неповнолітні (до 15 років), частково дієздатні (15-18 років) та особи визнані судом обмежено дієздатними.

Види застави:

Окрім вище перелічених видів застав, Закон України «Про застави» виділяє наступні види:

1) іпотека - застава землі, нерухомого майна, при якій земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьоїособи.

В свою чергу за основним призначенням предметів нерухомості розрізняють:

- іпотеку жилих будинків, квартир, дач, присадибних будинків, гаражів;

- іпотеку підприємств, будівель, споруд та інших виробничих об'єктів.

2) заставу товарів в обороті або у переробці - в результаті свого розвитку дана застава набула кількох основних ознак, які дають можливість виділити її як самостійний вид застави.

Цими ознаками є:

■ предмет застави залишається у заставодавця;

■ заставодавець має право змінювати склад і натуральну форму предмета застави, оскільки замість індивідуально-визначеної речі предметом застави є речі, визначені родовими ознаками;

■  специфічними умовами договору товарів в обороті або у переробці є визначення у ньому родових ознак предмета застави, його загальної вартості і, як правило, місця в якому він знаходиться;

■ майно з одного боку, перестає бути предметом застави як тільки воно виходить з володіння заставодавця, а з другого, — нове майно заставодавця, яке підпадає під родову характеристику предмета застави, що потрапляє у володіння заставодавця, стає предметом застави в рамках його вартості;

■ якщо в договорі визначено місцезнаходження предмета застави, то майно виключається з предмета застави і включається до його складу і в тому разі, коли змінюється його місцезнаходження.

3) заклад - заставу рухомого майна, при якій майно, що становить предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя. Це визначення обмежує предмет закладу тільки рухомим майном;

4) застава майнових прав;

5) заставу цінних паперів.

За отриманням безоплатної первинної правової допомоги Ви можете звернутися до громадської приймальні при Подільському районному управлінні юстиції, яка працює щовівторка та щочетверга з 10.00 до 16.00 за адресою: м. Київ, проспект Г. Гонгадзе,5 Б, тел.: 4 63-32-13, 464-45-05

Провідний спеціаліст Подільського районного управління юстиції в м. Києві О.І. Гірченко