У Подільському районі планується створення муралу, присвяченому діяльності Червоного Хреста в Україні на вулиці Костянтинівській, 4.
Для більш широкого публічного транслювання суспільству важливості основоположних цінностей, які наслідує організація Червоного Хреста, а разом з тим, для заохочення українців долучатися до руху допомоги постраждалим та забезпечення поваги людській особистості, Подільською районною організацією Товариста Червоного Хреста України в м. Києві розроблений проєкт з розміщення на території Старого Подолу двох живописних муралів. Для нас важливо, щоб ці монументальні зображення стали не лише носієм соціально важливої інформації, а й окрасою історичного середовища Подолу.
Місце розміщення обране на торцевих стінах споруди за адресою: вулиця Костянтинівська, 4 у Подільському районі м. Києва.
Довідково про проєкт «Мурал Червоного Хреста на Подолі».
Ліва частина муралу зображає: історичний масив Києва; прапор із зображенням Червоного Хреста і Червоного Кристалу (основних символів Міжнародного руху); картину битви при Сольферіно. У центрі зображення розташований легендарний засновник руху Червоного Хреста – Анрі Дюнан.
Історія всесвітньовідомої волонтерської організації (Червоний Хрест) почалася, коли бізнесмен Анрі Дюнан випадково потрапив на поле битви між французами та австрійцями, яка відбулася 24 червня 1859 року Сольферіно. Це була одна з найбільш кровопролитних битв XIX століття: більше 40 тисяч убитих і поранених з обох сторін. Дюнан був вражений, побачивши тисячі поранених, кинутих на поле бою, які потребують термінової медичної допомоги. Організувавши перший у світі загін волонтерів, Анрі Дюнан разом із місцевими жителями врятував життя і надав допомогу сотням поранених, незалежно від того, хто вони є за національною та військовою приналежністю.
Підсумком «бізнес-поїздки» Дюнана стала книга «Спогад про Сольферіно», що вийшла в жовтні 1862. Книга стала справжнім світовим бестселером, де не тільки були описані жахи війни, страждання поранених і цивільного населення, а й наводилися поради урядам для зменшення цих страждань.
За проєктом Анрі Дюнана 22 серпня 1864 була підписана Женевська конвенція «Про поліпшення стану поранених в арміях воюючих країн», а вже до кінця року її ратифікували десять держав – Франція, Швейцарія, Бельгія, Нідерланди, Італія, Іспанія, Швеція, Норвегія, Данія і герцогство Баден. Конвенція, насамперед, гарантувала нейтралітет медичного персоналу під час війни. Крім того, в ній вперше були прописані механізми фінансування та функціонування національних товариств з надання допомоги пораненим. Учасники зустрічі затвердили і єдиний відмітний знак, що гарантує недоторканність медперсоналу, – червоний хрест на білому прапорі.
Проєкт Дюнана, який представляє собою данину істинному людинолюбству, отримав продовження. Перші національні товариства допомоги пораненим були створені ще в 1863 році в Вюртемберзі, Великому герцогстві Ольденбурзькою, Бельгії та Пруссії, а потім з’явилися в Данії, Франції, Італії, Іспанії та ряді німецьких князівств. З часом Червоний Хрест з’явився майже в кожній країні світу, а в 1993 році Червоний Хрест незалежної України отримує офіційне визнання Міжнародного Комітету Червоного Хреста у Женеві і стає повноправним членом Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
Права частина муралу зображає: впізнавані споруди Подолу, мати-берегиню українського народу і символічні зображення напрямків роботи Червоного Хреста України (видача гуманітарної допомоги; психосоціальна підтримка постраждалих; навчання населення першій допомозі; діяльність загонів швидкого реагування).
Кожен раз, коли десь починається локальна війна, мирному населенню і пораненим надають допомогу люди з розпізнавальним червоним хрестом на одязі, які в міру своїх сил намагаються надати збройним конфліктам більш-менш цивілізований характер. Саме завдяки діяльності мирних «хрестоносців», озброєних ліками, медичними інструментами та іншими засобами гуманітарної допомоги, вдається врятувати тисячі людських життів.
Серед основоположних принципів Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, насамперед, гуманність. Це прагнення надавати допомогу всім пораненим на полі бою без винятку або переваги, за будь-яких обставин, як на міжнародному, так і на національному рівні намагатися запобігати або полегшувати людські страждання. Рух покликаний захищати життя і здоров’я людей, забезпечувати повагу до людської особистості, сприяти досягненню взаєморозуміння, дружби, співпраці і міцного миру між народами.
