Насильство в сім’ї є розповсюдженою формою порушення прав людини. У більшості випадків протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються актами агресії, приниження та жорстокої поведінки. Подібні дії з боку насильника приводять до негативного фізичного, психічного та соціального стану здоров’я постраждалої особи чи кількох осіб, членів цієї родини. Як правило, найбільше страждають від сімейного насильства жінки та діти.

Близько половини населення України потерпали від насильства в сім’ї впродовж свого життя, причому 30% зазнавали насильства у дитячому віці. Жінки частіше стикаються з насильством в сім’ї у дорослому віці, а чоловіки – у дитячому.

За даними Інституту соціологічних досліджень НАН України, 68 % жінок в Україні зазнають знущання в сім’ї, з них чверть "як правило" або "часто" потерпає від побоїв. Кожна десята дівчина в Україні зазнає постійного насильства.

Як захиститись від насильства в сім’ї?

Звернімося до правових документів, які допоможуть захистити Вас та членів Вашої родини.

Женевська декларація 1924 року - спрямована на створення умов, що забезпечують нормальний фізичний і психічний розвиток дитини, право дитини на допомогу, належне виховання, захист.

Загальна декларація прав людини прийнята 10.12.1948  (введена в дію з 1976 року Генеральною асамблеєю ООН) - у ній вперше зафіксовані основи захисту прав дітей.

Декларація прав дитини прийнята  Генеральною асамблеєю ООН  20.11.1959 - документ, який регулює становище дитини в сучасному суспільстві. Декларація складається з 10 принципів, якими проголошується, що дитині, незалежно від кольору шкіри, мови, статі, віри, законом повинен бути забезпечений соціальний захист, надані умови та можливості, що дозволили б їй розвиватись фізично, розумово, морально, духовно.

Конвенція ООН про права дитини, схвалена  20.11.1989 (ратифікована Україною в 1991 році).

Кримінальний кодекс України (05.04.2001, із змінами);

Сімейний кодекс України (10.01.2002, із змінами);

Закон України "Про охорону дитинства" (26.04.2001, із змінами);

Закон України "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю" (26.06.2001, із змінами);

Закон України "Про попередження насильства в сім'ї" (15.11.2001, із змінами);

Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім'ї або невиконання захисного припису" (15.05.2003);

Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей" від 05.05.2008 № 411/2008 (із змінами);

Розпорядження Кабінету міністрів України «Про затвердження плану заходів з проведення Національної кампанії "Стоп насильству!" на період до 2015 року» від 01.12. 2010 N 2154-р. (із змінами).

Стаття 3 Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" визначає перелік органів та установ, на які покладається здійснення заходів щодо попередження насильства в сім'ї

Такими установами визнані:

спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї;

служба дільничних інспекторів міліції;

кримінальна міліція у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ;

органи опіки і піклування;

кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім’ї або існує реальна загроза його вчинення;

центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї;

органи виконавчої влади;

органи місцевого самоврядування .

ПАМ’ЯТАЙ!

Служба дільничних інспекторів міліції має повноваження, які можуть захистити тебе та попередити насильство в сім’ї:

виявляють причини і умови, що сприяють проявам насильства в сім'ї, вживають у межах своїх повноважень заходів щодо їх усунення;

беруть на профілактичний облік осіб, схильних до вчинення насильства в сім'ї, та проводять виховно-попереджувальну роботу з ними;

відвідують сім'ї, члени яких перебувають на профілактичному обліку, за місцем їх проживання і проводять з ними профілактичну роботу; 

виносять офіційні попередження членам сім'ї про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї;

приймають та розглядають у межах своїх повноважень, визначених законом, заяви і повідомлення про насильство в сім'ї або про реальну загрозу його вчинення;

вживають відповідних заходів щодо припинення насильства в сім'ї, а також дій членів сім'ї, що направлені на виконання реальної загрози вчинення насильства в сім'ї;

повідомляють членів сім'ї, де виникає реальна загроза вчинення насильства в сім'ї або де було вчинено насильство в сім'ї, про права, заходи і послуги, якими вони можуть скористатися;

направляють жертв насильства в сім'ї до спеціалізованих установ для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства;

виносять захисні приписи у випадках, передбачених Законом України «Про попередження насильства в сім’ї»;

контролюють виконання вимог захисних приписів;

направляють осіб, які вчинили насильство в сім'ї, до кризових центрів для проходження корекційної програми;

взаємодіють із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї, з органами опіки і піклування та спеціалізованими установами для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства у питаннях попередження насильства в сім'ї.

Повноваження кримінальної міліції у справах дітей поширюються на випадки, коли жертва насильства в сім'ї або особа, стосовно якої існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї, а також особа, що вчинила насильство в сім'ї, не досягли 18-річного віку.

Органи опіки і піклування:

надають допомогу у відновленні порушених прав та захисті законних інтересів неповнолітнім, які мають батьків і проживають у сім'ях, дітям-сиротам, які залишилися без піклування батьків і виховуються в сім'ях опікунів (піклувальників), прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, а також членам сім'ї, визнаним в судовому порядку недієздатними, у випадках, коли стосовно них вчинено або існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї;

представляють у суді інтереси неповнолітніх та недієздатних членів сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї або стали жертвами насильства в сім'ї.

Якщо ти став жертвою насильства в сім’ї - тобі допоможуть працівники кризових центрів, які:

здійснюють прийом членів сім'ї, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї;

здійснюють прийом осіб, які вчинили насильство в сім'ї, для проходження корекційної програми;

організують надання необхідної психологічної, педагогічної, медичної, юридичної допомоги членам сім'ї, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї;

відповідно до можливостей надають притулок для тимчасового перебування членам сім'ї, які можуть стати або стали жертвами
насильства в сім'ї;

повідомляють членів сім'ї, де виникає реальна загроза вчинення насильства в сім'ї або де було вчинено насильство в сім'ї, про права, заходи і послуги, якими вони можуть скористатися;

повідомляють службу дільничних інспекторів міліції чи кримінальну міліцію у справах дітей про виявлені факти реальної загрози застосування насильства в сім'ї або про факти вчинення такого насильства.

Спеціальні заходи попередження насильства в сім'ї, регламентовані Законом України "Про попередження насильства в сім'ї":

1. офіційне попередження про недопустимість здійснення насильства в сім'ї (виноситься при умові відсутності в діях ознак злочину, повідомляється під розписку);
2. взяття на профілактичний облік і зняття з профілактичного обліку (членів сім'ї, яким було винесене офіційне попередження про недопустимість насильства в сім'ї, служба дільничних інспекторів міліції або кримінальна міліція в справах неповнолітніх беруть на профілактичний облік; зняття з обліку відбувається в тому випадку, якщо протягом року особа жодного разу не здійснить насильства в родині);
3. захисне попередження (воно не вимагає узгоджень з ознаками злочину; забороняє особі, якій воно винесене: здійснювати конкретні акти насильства в сім'ї; отримувати інформацію про місце перебування жертви насильства в сім'ї; розшукувати жертву насильства в сім'ї, якщо та за власним бажанням знаходиться в місці, невідомому особі, яка здійснила насильство; приходити до жертви насильства в сім'ї, якщо та тимчасово знаходиться не за місцем сумісного проживання членів родини; вести телефонні переговори з жертвою насильства в сім'ї);
4. стягнення коштів на утримання жертв насильства в сім'ї в спеціалізованих закладах (рішення приймається у судовому порядку);
5. члени родини, які здійснили насильство по відношенню до своїх близьких, також несуть кримінальну, адміністративну або цивільно-правову відповідальність відповідно до закону.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» підставами для вжиття заходів із попередження насильства в сім'ї є:

1. заява про допомогу жертви насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї;

2. висловлене жертвою насильства в сім'ї або членом сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї, бажання вжиття заходів із попередження насильства в сім'ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;

3. отримання повідомлення про застосування насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім'ї.

Заява та повідомлення про застосування насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення приймаються за місцем проживання постраждалого спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї, службою дільничних інспекторів міліції, кримінальною міліцією у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ.

 Орган, до якого надійшла заява чи повідомлення про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення, розглядає заяву чи повідомлення, та в межах своїх повноважень вживає передбачені законом заходи з попередження насильства в сім'ї.

Захист від насильства в сім’ї - проблема національного значення, яка повинна розглядатись і розв'язуватись в різних контекстах: історичному, соціологічному, культурологічному, демографічному, педагогічному і, безумовно, юридичному. Мова йде про закріплення певними законами та іншими нормативно-правовими актами чітко визначених правил, норм, стандартів і вимог.

Необхідно пам’ятати, що сім’я - найважливіший, самобутній і неповторний елемент громадянського суспільства. Діти в сім’ї повинні формуватись фізично, психічно й інтелектуально, набувати необхідних знань, умінь, навичок. Вони потребують найбільшої уваги і захисту. Тільки здорові стосунки між батьками та дітьми, іншими членами сім’ї є запорукою нормального розвитку підростаючого покоління, формування негативного ставлення до проявів насильства в сім’ї.