Проблема насильства в сучасних сім’ях

Проблема сімейного насильства надзвичайно важлива передусім тому, що сім’я є основою суспільства і повинна перебувати під особливим захистом держави. Насильство й жорстокість у сім’ї не лише руйнують гармонію і злагоду в ній, а й виступають однією з передумов злочинності в суспільстві загалом.
Майнове розшарування суспільства, зниження рівня життя значної частини населення України, соціально-побутова невлаштованість, безробіття, юридична безправність, загальна психологічна напруженість, яка часто призводить до алкоголізації і наркотизації, втрата морально-психологічних орієнтирів негативно відбивається на мікрокліматі в родині, призводить до різкого зниження рівня культури сімейного спілкування, до загострення сімейних конфліктів і провокує виникнення сімейного неблагополуччя. Феноменом сімейного неблагополуччя є насильство в родині, що сьогодні набирає загрозливих розмірів і в Україні.

Проблема насильства в сім’ї є надзвичайно складною і поєднує в собі багато взаємопов’язаних аспектів. І тому для її розв’язання необхідні комплексні заходи й більш тісна взаємодія між правоохоронними органами, медичними закладами, судовою системою, багатьма іншими державними й неурядовими організаціями, що працюють у цій сфері.

Об'єктом домашнього насильства можуть бути окремі члени сім'ї. Виходячи з цього, маємо такі типи сімейного насильства:

1)    з боку батьків стосовно дітей;

2)    з боку одного з подружжя стосовно іншого;

3)    з боку дітей і онуків стосовно їх родичів.

Насильство розглядають у чотирьох площинах: правовій, моральній, суспільно-політичній та психологічній. У правовій площині більшість випадків насильства карається законом. Та все-таки проблема полягає в тому, що жертви насильства не завжди звертаються по допомогу до правоохоронних органів. 
Насильство у моральній площині окреслює кривдження осіб, слабших фізично, часто з фізичними або психічною вадами.

У суспільно-політичній площині насильство набуває значних розмірів, про що свідчать війни, збройні конфлікти, акти непокори, а також бійки у громадських місцях.
У психологічній площині – це явища, що відбуваються у психіці людини, а також у їхніх стосунках. Головний зміст цього виду насильства – страждання жертви, її безсиллі, внутрішньому розладі, приниженні.
Насильство має чотири спільних елементи:

завжди являється наслідком продуманої дії, отже не є випадковим;

пов’язується із порушенням певних прав особи чи групи осіб; 

присутній елемент послаблення здатності до захисту.

Насильство дуже часто присутнє в нашому житті і ми відіграємо в ньому певну роль. Залежно від ситуації ми є свідками, жертвами або ж кривдниками. Трагічність ситуації в тому, що свідки чи жертви насильницької діяльності переносять модель кривдницької поведінки у власне життя та продовжують чинити насильство. Власне створюється коло насильства: жертви стають кривдниками.
У сучасного людства є тяжкий гріх – це обездолені діти. Про це багато пишуть та говорять, дехто намагається їм допомагати. Але кількість дітей, які потрапили в біду, не зменшується, а навпаки, збільшується. І сьогодні діти всього світу потребують захисту. 250млн. існують лише за рахунок важкої праці, крадіжок. 30млн. дітей від 6 до 11 років не мають можливості відвідувати школу.
На жаль в Україні сьогодні таке явище, що насильство в сім’ї та кривдництво дітей не завжди стоять у центрі уваги громадськості. Це не від зменшення таких явищ, а затемнення їх тими подіями, які привертають до себе більше уваги у соціополітичному житті країни. Це є притаманним для історії, а без розуміння цього ми приречені повторювати її. Адже історія насильства це зміна соціальних поглядів на ті чи інші явища, які супроводжують людину, якими вони є правильними чи хибними.

Провідний спеціаліст Подільського районного управління юстиції в м. Києві                          О.І. Гірченко

 

Перейти до спискуВерсiя для друку

 

                          


Інформація про місця укриття населення в підземному просторі Подільського району міста Києва у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного, природнього та воєнного характеру станом на 06.05.2024