ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї АБО НЕВИКОНАННЯ ЗАХИСНОГО ПРИПИСУ

Загальна декларація прав людини, проголошена в 1948 році Генеральною Асамблеєю ООН, зазначає, що кожна людина повинна мати всі права без будь-якої різниці (ст. 2), що кожна людина має право на життя, на свободу та на особисту недоторканість (ст. 3), а також що ніхто не повинен бути підданий тортурам та жорсткому, нелюдському чи принижуючому його гідність поводженню та покаранню (ст. 5).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильством у сім'ї є будь-які   умисні  дії  фізичного, сексуального,  психологічного чи економічного  спрямування одного члена  сім'ї  по  відношенню  до  іншого члена сім'ї,  якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як  людини  та громадянина  і наносять йому моральну шкоду,  шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.

Прихована чи відкрита агресія одних членів родини по відношенню до інших – явище настільки буденне, що розповіді про побиття дружини чоловіком чи дітей батьками нікого не здивують. Бажання домінувати над найближчими родичами виявляється настільки сильним, що людиною відкидаються всі поняття моралі та справедливості. Тим не менше, згідно ст. 15 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї», члени сім’ї, які вчинили насильство по відношенню до своїх рідних, можуть понести адміністративну, цивільно-правову і навіть кримінальну відповідальність.

Важливо розуміти та пам’ятати, що притягнення до відповідальності особи, яка вчинила насильство в сім’ї, попереджує вчинення насильства в сім’ї у подальшому з боку винної особи, а також з боку інших осіб.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення» від 02.12.2010 р. внесено ряд змін до КУпАП. У більшості, до санкцій деяких статей КУпАП додані такі види адміністративних стягнень як громадські та виправні роботи, також збільшені розміри штрафів.

Так, згідно із ст. 173-2 КУпАП вчинення насильства в сім'ї,  тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів,  на  які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї,

 - тягнуть  за  собою  накладення  штрафу  від  трьох  до  п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на  строк  від  тридцяти  до сорока годин,  або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'яти діб.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному  стягненню  за  одне  з  порушень,  передбачених частиною першою цієї статті,

- тягнуть  за  собою  накладення  штрафу  від  п'яти  до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на  строк  від сорока до шістдесяти годин,  або виправні роботи на строк  від  одного  до  двох місяців  з  відрахуванням   двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї»,  захисний припис – це спеціальна форма реагування служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах дітей щодо захисту жертви насильства в сім’ї, яким особі, яка вчинила насильство в сім’ї, забороняється вчиняти певні дії стосовно жертви насильства в сім’ї.   

В органах міліції заходи щодо запобігання насильству в сім’ї здійснює служба дільничних інспекторів міліції. Підставою для вжиття заходів вважається відповідна заява.

За результатами перевірки заяви (повідомлення) особі, що вчинила насильство в сім’ї, виноситься офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї і така особа ставиться на профілактичний облік.

Зняття з профілактичного обліку членів сім'ї,  які вчинили насильство в сім'ї, проводиться органами, які брали особу на такий облік,   якщо   протягом  року  після  останнього  факту  вчинення насильства в сім'ї особа жодного  разу  не  вчинила  насильства  в сім'ї.

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» особі, яка вчинила насильство в сім’ї після отримання офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, дільничним інспектором міліції або працівником кримінальної служби у справах дітей за погодженням з начальником відповідного органу внутрішніх справ і прокурором може бути винесений захисний припис.

Захисний  припис не підлягає погодженню у разі наявності в
діях особи, яка вчинила насильство в сім'ї, ознак злочину.

Захисний припис може бути винесений до осудної особи,  яка
на момент винесення захисного припису досягла 16-річного віку.

Захисним приписом особі, стосовно якої він винесений, може 
бути заборонено чинити певну дію (дії)  по  відношенню  до  жертви 
насильства в сім'ї, а саме: 

     чинити конкретні акти насильства в сім'ї;

     отримувати інформацію про місце перебування жертви насильства
в сім'ї;

     розшукувати жертву насильства в сім'ї, якщо жертва насильства
в сім'ї за власним бажанням перебуває у місці,  що невідоме особі,
яка вчинила насильство в сім'ї;

     відвідувати жертву насильства в сім'ї,  якщо  вона  тимчасово
перебуває не за місцем спільного проживання членів сім'ї;

     вести телефонні переговори з жертвою насильства в сім'ї.

Зазначені   обмеження встановлюються на термін до 90  діб  з  дня  погодження  захисного припису з прокурором.

 Особлива увага акцентується кримінальним законодавством, щодо порушення прав дітей та вчинення відносно них насильницьких дій з боку батьків. Кримінальну відповідальність передбачено за втягнення батьками неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми. За вчинення легких тілесних ушкоджень при прояві насильства в сім’ї настає кримінальна відповідальність згідно з ст. 125 Кримінального кодексу України, та карається штрафом до п'ятдесяти  неоподатковуваних  мінімумів доходів  громадян  або  громадськими  роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
        Частина 2 статті 155 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за  статеві зносини  з  особою, яка  не досягла статевої зрілості, вчинені батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном  чи  піклувальником,  особою,  на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки,

- караються позбавленням  волі  на  строк  від  п'яти до восьми років з позбавленням права  обіймати  певні  посади  чи  займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Також, санкція ст. 156 Кримінального Кодексу України визначає відповідальність за вчинення розпусних   дій  щодо  особи,  яка  не  досягла
шістнадцятирічного віку,

 - караються  обмеженням  волі  на  строк  до  п'яти  років  або позбавленням  волі  на  той  самий  строк. 

Ті  самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або  піклування про нього,

 -     караються позбавленням  волі  на  строк  від  п'яти до восьми років з позбавленням права  обіймати  певні  посади  чи  займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Кримінальною відповідальністю переслідуються і інші злочини, вчинені при прояві насильства в сім’ї. 

Слід відмітити, що розпорядженням  Кабінету Міністрів України від 01.12.2010 року № 2154-р затверджено План заходів з проведення Національної кампанії «Стоп насильству!» на період до 2015 року, основною метою якої є  привернення уваги українського суспільства і його лідерів до актуальної проблеми подолання насильства в сім’ї як до порушення прав людини і залучення  всіх громадян до боротьби з цим явищем.

Провідний спеціаліст Подільського районного управління юстиції в м. Києві                          О.І. Гірченко

 

Перейти до спискуВерсiя для друку

 

                          


Інформація про місця укриття населення в підземному просторі Подільського району міста Києва у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного, природнього та воєнного характеру станом на 06.05.2024