Понад 24 роки тому Україна ратифікувала Конвенцію ООН про захист прав дитини. Але й сьогодні майже половина українських дітей стверджує, що їхні права порушують у власній родині. Чи виконується цей документ? Яких саме утисків зазнають українські діти? Як можна запобігти психологічним і фізичним тортурам дітей із боку дорослих?
Яких саме утисків зазнають українські діти?
Половина дітей визначили, що право на вільне висловлювання своєї думки, власні погляди та переконання порушується найчастіше, 23 % дітей зазначили, що порушують їхнє право на якісну медичну допомогу, а 22 % – право на освіту.
40 % українських дітей стверджують, що їхні права порушуються в сім’ї, безпосередньо батьками, братами та сестрами. Ще третина дітей (30 %) відзначила, що їхні права порушуються однолітками.
Українське законодавство щодо захисту прав дітей на практиці не реалізується, і це найбільша проблема.
Одна з проблем – бідність
В Україні успішно реформують систему опіки над дітьми. За останні роки практично в 6 разів зросла кількість дітей, яких усиновили та взяли під опіку в дитячі будинки сімейного типу.
Але вистачає і проблем – в Україні залишається багато злиденних дітей. Бідність серед дітей поки що залишається достатньо високою. Необхідно також надавати більший обсяг ресурсів на підтримку дітей та родин, які є соціально вразливими. І зараз на тлі економічної кризи ситуація стає ще більш загостреною.
Жертву пригнічення можна легко визначити
Якщо дитина зазнає фізичних та психологічних утисків із боку батьків, у неї мало шансів на захист. Адже жертва пригнічення рідко наважується поскаржитися стороннім людям, зазначають психологи.
Але якщо вона, наприклад, ходить до дитячого садочка, вихователь легко може визначити, що з нею відбувається. Інша річ, чи захоче вихователь (або вчитель у школі) звертати на це увагу.
«В дитячому садочку виділяються діти, яких батьки не люблять або тримають у дуже суворих умовах – це відслідковується. Якщо дитинка, яка тихесенько-тихесенько сидить, нікого не турбує, дуже до всіх лагідна – треба відразу бити на сполох, бо дитина не може бути такою», – застерігають фахівці.
Дорослі мають пояснювати дитині її права
Найсильніша зброя – це знання: якщо дорослі пояснюють дитині її права, то неповнолітнім легше буде їх відстояти.
Найкраще таку інформацію розповсюджувати в шкільному середовищі, де діти проводять більше часу, і навіть самі вчителі доволі часто не володіють достатньою інформацією про права дитини.
Порушення прав дітей починаються, зокрема, з того, що чимало батьків в Україні розрізняють фізичне покарання і насилля – на це звертають увагу психологи. Такі тата і мами визнають: фізичні знущання – річ погана і недопустима. А от «виховувати ременем» – це, на їхню думку, не тільки прийнятно, а й корисно. Із тим, що подібні «педагогічні» методи теж є насильством та ігноруванням прав дитини, батьки часто не погоджуються.
Провідний спеціаліст Подільського районного управління юстиції в м. Києві О.І. Гірченко