Обстеження спеціалістів і проведення лабораторних, функціо­нальних обстежень проводиться з урахуванням релігійних та етніч­них звичаїв і традицій осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання ста­тусу біженців.

Обов'язкове медичне обстеження не здійснюється за наявності в обстежуваної особи гострого, в тому числі інфекційного, захворю­вання, при її перебуванні в стані сп'яніння будь-якого походження.

Іноземці та особи без громадянства, яким надано статус біженця, підтверджено національний режим, нарівні з громадянами України на підставі Конституції України та законів України мають право:

-  на пересування, вільний вибір місця проживання, вільне зали­шення території України, за винятком обмежень, які встанов­люються законом;

-  працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю;

-  на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом;

-  на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхуван­ня;

-  на відпочинок;

-   на освіту;

-   на свободу світогляду та віросповідання;

-   на направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів;

-   на володіння, користування й розпорядження своєю власні­стю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;

-  на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадо­вих і службових осіб;

-  на звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Вер­ховної Ради України з прав людини;

-   на правову допомогу.

Іноземець або особа без громадянства, яким надано статус біжен­ця в Україні, мають рівні з громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах, а також мають право на одержання грошо­вої допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення, в тому числі на державну допомогу сім'ям з дітьми, в порядку, встановле­ному законодавством України, та користування житлом, наданим у місці проживання. Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України № 1016 від 6 липня 1998 року затверджено Порядок надання біжен­цям грошової допомоги та пенсій. Грошова допомога біженцям складається з одноразової грошо­вої допомоги для придбання товарів першої необхідності та однора­зової грошової допомоги на відшкодування вартості переїзду до пункту тимчасового розміщення біженців, місця тимчасового розсе­лення біженців або до іншого місця, обраного біженцем для прожи­вання. Розмір одноразової грошової допомоги для придбання товарів першої необхідності становить один неоподатковуваний мінімум доходів громадян на кожну особу, яка досягла 16-річного віку, та 60 відсотків одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину віком до 16-ти років. Одноразова грошова допомога для придбання товарів першої не­обхідності виплачується двома частинами: 50 відсотків протягом п'яти днів після прийняття рішення про надання зазначеної грошо­вої допомоги, решта — протягом десяти днів після прибуття біжен­ця до пункту тимчасового розміщення біженців, місця тимчасового розселення біженців або до іншого місця, обраного біженцем для проживання, і реєстрації в органі внутрішніх справ.

Розмір одноразової грошової допомоги на відшкодування вар­тості переїзду визначається виходячи з фактичної вартості проїзду до місця тимчасового проживання, але не більше вартості проїзду залізничним транспортом у плацкартному вагоні.

Грошова допомога виплачується:

а)             для придбання товарів першої необхідності:

перша частина — Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем тимчасового прожи­вання біженця до його переїзду до пункту тимчасового розмі­щення біженців чи місця тимчасового розселення біженців;

друга частина — Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем тимчасового прожи­вання біженця після його переїзду до пункту тимчасового роз­міщення біженців чи місця тимчасового розселення біженців;

б)       на відшкодування переїзду до пункту тимчасового розміщен­ня біженців, місця тимчасового розселення біженців або до іншого місця, обраного біженцем для проживання, — Радою міністрів Авто­номної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, до структури яких вхо­дить орган міграційної служби, що отримав відповідну заяву.

Якщо біженець не направляється до пункту тимчасового розмі­щення біженців чи місця тимчасового розселення біженців за рішен­ням органу міграційної служби, одноразова грошова допомога для придбання товарів першої необхідності виплачується Радою міні­стрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Сева­стопольською міськими державними адміністраціями у повному об­сязі за місцем його тимчасового проживання.

Розмір пенсії біженцям із числа осіб, які досягли пенсійного віку, встановленого законодавством України, а також інвалідам I та II гру­пи встановлюється відповідно до статті 94 Закону України "Про пен­сійне забезпечення".

Якщо між Україною та державою, громадянином якої є біженець, чи країною його постійного проживання укладено договір про пен­сійне забезпечення своїх громадян, ця особа отримує пенсію в поряд­ку і розмірі, передбачених таким договором. Пенсія біженцям призначається органом праці та соціального за­хисту населення за місцем їхнього тимчасового проживання і випла­чується в установленому порядку з дня її призначення протягом тер­міну дії статусу біженця.

Державна допомога сім'ям біженців з дітьми призначається орга­нами праці та соціального захисту населення за місцем їх тимчасо­вого проживання на умовах, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", іншими законами або міжна­родними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Сім'ям біженців з дітьми, які прожива­ють у пунктах тимчасового розміщення біженців, зазначена держав­на допомога не надається.

Відповідно до затвердженого Порядку надання біженцям грошо­вої допомоги та пенсій для розгляду питання про надання грошової допомоги біженці можуть звернутися із заявами до органів мігра­ційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а для вирішення питання про призначення пенсії — до Міністерства праці та соціального захисту населення Автономної Республіки Крим, органів праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміні­страцій за місцем їх тимчасового проживання. 

Для одержання біженцями грошової допомоги до органу мігра­ційної служби за місцем їх тимчасового проживання подаються такі документи:

-  заява про надання одноразової грошової допомоги на прид­бання товарів першої необхідності;

-  заява про надання одноразової грошової допомоги на відшко­дування вартості переїзду до пункту тимчасового розміщення біженців, місця тимчасового розселення біженців або до іншо­го місця, обраного біженцем для проживання;

-   копія посвідчення біженця, паспорта або іншого документа,що посвідчує особу;

-   копія направлення органу міграційної служби  у разі на­правлення біженця до пункту тимчасового розміщення біжен­ців чи місця тимчасового розселення біженців.

На підставі поданих документів орган міграційної служби протя­гом трьох днів з дня подання заяви з усіма необхідними документами приймає рішення про надання біженцям відповідної грошової допо­моги або про відмову в наданні такої допомоги. Якщо біженці мають засоби до існування в Україні, їм може бути відмовлено в наданні грошової допомоги.

      Для одержання біженцями пенсії до органу праці та соціального захисту населення за місцем їх тимчасового проживання подаються такі документи:

-   заява про призначення пенсії;

-   копія посвідчення біженця, паспорта або іншого документа,що посвідчує особу;

-  інші документи, передбачені законодавством України про пен­сійне забезпечення.

На підставі поданих документів орган праці та соціального за­хисту населення протягом десяти днів з дня подання заяви з усіма не­обхідними документами приймає рішення про призначення пенсії або про відмову в її призначенні.

Іноземці та особи без громадянства, яким надано статус біженця в Україні, користуються іншими правами й свободами, передбаче­ними Конституцією та законами України.

Іноземець або особа без громадянства, яким надано статус біжен­ця в Україні, зобов'язані:

-   повідомляти протягом десяти робочих днів органу міграцій­ної служби за місцем проживання про зміни прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадян­ства України або іншої держави, надання притулку або доз­волу на постійне проживання в іншій державі;

-  у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюються повно­важення іншого органу міграційної служби, знятися з обліку та стати на облік у відповідному органі міграційної служби за новим місцем проживання. Взяття на облік в органі міграцій­ної служби за новим місцем проживання є підставою для реє­страції в органі внутрішніх справ;

-    проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені ор­ганом міграційної служби за місцем проживання.

Іноземці та особи без громадянства, яким відмовлено в оформ­ленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біжен­ця за відсутності умов, зазначених в абзаці другому статті 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткових або тимчасового захисту", в разі виникнення зазначених умов можуть повторно звернутися із заявою про надання статусу біженця.

Іноземці та особи без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питан­ня щодо надання статусу біженця, про відмову у наданні, втрату або позбавлення статусу біженця і які оскаржують відповідне рішення до Державного комітету України у справах національностей та міграції або до суду, до прийняття рішення за скаргою мають права та обо­в'язки, передбачені статтею 18 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткових або тимчасового захисту". Іноземці та особи без громадянства, які отримали повідомлення суду про підтвердження рішення про відмову в оформленні доку­ментів для вирішення питання щодо надання статусу біженця чи у наданні статусу біженця, або втрату чи позбавлення статусу біжен­ця, повинні залишити територію України в установлений строк, якщо вони не мають інших законних підстав для перебування в Ук­раїні.