Є речі, які ми давно перестали помічати...
Опубліковано 11 вересня 2026 року о 10:06
фото
Наприклад, чашка з сервізу, яку діставали лише на свята. Маленька порцелянова фігурка на бабусиній полиці. Тонкий візерунок на блюдці, який пам’ятаєш із дитинства, хоча вже не згадаєш, звідки саме.
На Андріївському узвозі є місце, де все це раптом повертається.
«Порцелянова кава» – арт-простір, у якому порцеляна ніби зупинила час. Тут українські майстри говорять через речі, які здаються дуже знайомими: через сервізи, статуетки, деталі, форми й образи.
Деякі експонати хочеться розглядати довше. Вони нагадують ті речі, які колись стояли у наших домівках і здавалися звичайними. А тепер, коли навколо так багато змін, у них раптом з’являється особлива цінність.
Мабуть, порцеляна тому й зачіпає. Вона крихка. Її легко розбити. Але саме тому ми так добре пам’ятаємо речі, які були зроблені з неї.
Тут можна випити кави, вдивлятись у роботи українських майстрів, а можна просто сісти й дозволити собі кілька хвилин обідньої перерви.
Можливо, серед усіх цих чашок та маленьких фігурок ви раптом побачите щось дуже своє.
Щось із дому...
Із дитинства...
Із часу, який уже не повернеться, але який можна зберегти...
«Порцелянова кава», Андріївський узвіз, 2В
«Серце Києва бʼється на Подолі» – Володимир Наконечний
