Полікультурний Поділ: Євреї

Єврейська історія Києва почалася задовго до появи сучасних кордонів міських районів. Але саме Поділ – його ринки, торгові вулиці, ремісничі квартали та близькість до Дніпра – став одним із важливих просторів, де єврейська громада жила, працювала і залишала по собі слід.

Найдавніше писемне свідчення про євреїв Києва сягає ще Х століття. Так званий Київський лист, написаний давньоєврейською мовою, є одним із найдавніших документів, пов’язаних із єврейською громадою Києва.

Але Поділ, який ми бачимо сьогодні, особливо розкрився для єврейського життя у ХІХ – на початку ХХ століття.

Це був торговий Київ. Тут вирувало життя. Саме тому єврейська громада була тісно пов’язана з економічним і громадським життям району.

На Подолі з’являлися не лише житлові будинки та торгові заклади, а й власні освітні та релігійні осередки. На Костянтинівській, 37 досі зберігся будинок єврейської школи (Сучасний ліцей №10) «Перша Талмуд Тора» – одна з важливих пам’яток єврейської історії Подолу.

А на Щекавицькій, 29 стоїть споруда, яка й сьогодні залишається одним із головних символів єврейського Подолу – синагога Розенберга, нині відома як головна синагога Києва.

Її історія сама по собі говорить багато про життя громади. Наприкінці ХІХ століття купець і меценат Габріель-Яків Розенберг збудував тут споруду, яка спочатку оформлювалася як приватний особняк. Утім, фактично вона стала молитовним будинком. Пізніше синагогу реконструювали коштом київського мецената Володимира Гінцбурга.

Її фасад, виконаний із рисами мавританського стилю, і сьогодні вирізняється серед подільської забудови.

У 1929 році радянська влада закрила синагогу. Але після Другої світової війни, у 1945 році, її знову відкрили. Протягом десятиліть вона залишалася єдиною діючою синагогою Києва.

Єврейська історія Подолу – це також історія людей: підприємців, меценатів, освітян, ремісників, благодійників. Вони створювали школи, підтримували громаду, розвивали торгівлю, допомагали нужденним і були частиною того міського життя, яке формувало Київ.

ХХ століття принесло для єврейської громади страшні випробування – революції, репресії, нацистську окупацію, Голокост та радянські переслідування. Багато людей загинули, багато родин назавжди зникли з київських вулиць.

Полікультурність Подолу – це не сучасний тренд. Це його багатовікова історія.

І сьогодні, коли єврейська громада відзначає Рош га-Шана – Новий рік за єврейським календарем, хочеться побажати кожному, хто святкує, миру, добробуту, здоров’я та родинного тепла.

Шана това у-метука! – Доброго і солодкого року!

Хай новий рік принесе більше миру, світла та добрих звісток, а пам’ять про історію різних громад Києва.

«Серце Києва бʼється на Подолі» – Володимир Наконечний.