Зниклий храм стародавнього Подолу: історія церкви Різдва Богородиці

Сьогодні хочеться згадати храм, якого вже немає, але пам’ять про який досі зберігає Поділ.

Ще у XIV столітті на місці сучасної Покровської церкви стояла мурована церква Різдва Богородиці. Її прикрашали фрески, а підлогу вкривали різнокольорові полив’яні плити.

Цей храм був пов’язаний із давньою вірменською громадою Києва. Свого часу на Подолі існував великий вірменський квартал – тут жили купці й ремісники, діяли торгові осередки та храми вірменської громади.

У 1482 році церкву Різдва Богородиці спалили під час захоплення Києва військами кримського хана Менглі I Ґерая. Згодом на давніх фундаментах знову постала дерев’яна церква Різдва Богородиці.

У 1651 році вона згоріла під час великої пожежі Подолу, що сталася після захоплення Києва військами Януша Радзивілла.

Та історія цього місця продовжилася. У 1766 році тут звели муровану Покровську церкву, а у XIX столітті – дзвіницю. Фундаменти давньої церкви Різдва Богородиці залишилися на церковному подвір’ї між ними.

У 1975 та 1985 роках археологи дослідили це місце. Були відкриті фундаменти давнього храму, частина підлоги та частково збережений престол. Після досліджень фундаменти законсервували.

Сьогодні про цей давній храм можна дізнатися з інформаційного стенда на вулиці Покровській. 

Є й особлива деталь: сучасна Покровська вулиця свого часу називалася Різдвяною – на честь храму Різдва Богородиці. 

Вірменська Апостольська Церква відзначає Різдво Пресвятої Богородиці 6 січня – в один день із Богоявленням і Різдвом Христовим у її календарній традиції.

«Серце Києва бʼється на Подолі» – Володимир Наконечний