Від Орші до сучасної броні: українські танкісти продовжують традицію нищівного удару ворогу

Є щось символічне в тому, що українська військова історія не раз покладалася на силу, яка могла прорвати стрій ворога там, де здавалося, що його перевага нездоланна.

Під Оршею важка кіннота князя Костянтина Острозького стала тією силою, яка змінила хід битви. Удар кінноти був точним розрахунком, маневром і рішучістю людей, які знали: іноді саме один потужний удар вирішує долю всього поля бою.

Минуло понад п’ять століть. Важкі обладунки змінила сталь броні, коней – потужні двигуни, а шаблю та спис – гармата. Сьогодні цю роль виконують українські танки, які так само заходять туди, де потрібно зламати задум противника, підтримати піхоту, втримати позицію або здійснити удар, якого ворог не очікує.

Змінилося поле бою, але не змінився ворог. Той самий імперський наступ зі сходу, те саме бажання підкорити українську землю, те саме переконання, що силою можна зламати нашу волю. І та сама відповідь – ми вистоїмо й дамо відсіч.

Від важкої кінноти Костянтина Острозького до танкових екіпажів сучасної України простягається не лише історична паралель. Це одна військова традиція – бути там, де вирішується бій, тримати удар і самому переходити в наступ.

Дякую українським танкістам за майстерність та відвагу. За кожен бій, кожен маневр і кожен метр української землі, який ви не дозволяєте ворогу забрати.

З Днем танкових військ України!