Історія на Воздвиженці: як столітній храм на Подолі дарував назву вулиці та став символом духовної стійкості киян
Опубліковано 14 вересня 2026 року о 14:26
фото
На Подолі в урочищі Гончарі-Кожум’яки стоїть храм, від якого отримала назву Воздвиженська вулиця, а згодом і сучасна Воздвиженка. Його історія сягає щонайменше XVIII століття. У 1748 році коштом мешканців Кожум’як тут звели дерев’яну церкву Воздвиження
Хреста. Та під час Великої подільської пожежі 1811 року храм, як і майже весь тодішній Поділ, згорів.
Нова кам’яна церква постала вже після пожежі. Її проєкт створив Андрій Меленський – перший головний архітектор Києва. Храм зводили поступово: нижній ярус освятили на честь Архистратига Михаїла, а 1841 року верхній храм – на честь Воздвиження Чесного і
Животворящого Хреста Господнього. Пізніше церкву доповнили дзвіницею, бічними приділами та іншими спорудами, сформувавши цілий храмовий комплекс.
Та особливо цікаво зазирнути всередину. Храм має майже суцільний живописний ансамбль, який створювався в різні періоди. На початку ХХ століття тут працював відомий український художник Григорій Світлицький. У стінописах можна побачити композиції, створені під впливом монументального живопису Володимирського собору, зокрема творів Віктора Васнецова. Є тут і переосмислення відомих київських сакральних композицій.
Цікаво, що храм не випадково опинився саме в цій улоговині. Його поява пов’язана з історією старої Воздвиженської церкви на Андріївському узвозі, яка зникла під час перебудови цієї частини Києва. Нова церква стала своєрідним продовженням її пам’яті – вже серед ремісничих Кожум’як.
Сьогодні поруч із сучасною архітектурою Воздвиженки легко не помітити, що назва цього місця народилася задовго до появи нових будинків і вулиць. Вона прийшла сюди разом із храмом, що пережив пожежу, перебудови, зміну міста і поколінь.
І, можливо, саме в цьому особлива сила Подолу: тут навіть назви вулиць можуть бути молитвою, а сучасний міський простір – продовженням історії, якій уже кілька століть.
Вітаю всіх із Воздвиженням Чесного і Животворящого Хреста Господнього!
Хай цей день нагадує про силу віри, яка допомагає вистояти у найважчі часи, про любов і милосердя, а Хрест Господній нехай буде для кожного символом надії, духовної стійкості та перемоги життя над смертю.
«Серце Києва бʼється на Подолі» – Володимир Наконечний