Поштова площа та набережна Подолу – місце, де починався торговельний, духовний та транспортний пульс Києва.
Задовго до того, як сучасний Солом'янський район перетнули перші залізничні колії, саме Дніпро залишався головною артерією міста, а тутешня пристань відігравала першочергову роль у житті столиці.
Історія подільської набережної сягає сивої давнини, коли головною артерією міста була Почайна. Саме тут, з'явився перший християнський храм Русі – Іллінська церква, збудована ще до офіційного Хрещення нашої княжої держави Володимиром. Місце обрали не випадково: до подільської гавані прибували візантійські купці та посли. Для іноземних гостей цей храм ставав першим знайомим силуетом на київських берегах.
Ці причали бачили чимало доленосних місій, серед яких одна з описаних в нашому літописі – «Повісті минулих літ»:
«І прийшли деревляни в човнах до Києва, і пристали під Боричевим у човнах. Бо тоді вода текла біля Подільської гори, і на Подолі не сиділи люди, а на горі. Місто ж було там, де нині двір Гордятин і Никифорів, а княжий двір був у місті, де нині двір Воротиславів і Чудин, а перевісище було поза містом; був і другий двір княжий поза містом, де двір демествіка, за святою Богородицею над горою; тут був терем кам'яний...»
З плином століть Поділ ще більше заселився й перетворився на живий, гамірний світ дерев'яних пристаней та пасажирських пароплавів. До появи залізничного вузла на Солом'янці саме річковий транспорт забезпечував надійний зв'язок Києва з іншими регіонами та країнами.
У 1961 році на місці старих дерев'яних причалів звели монументальну будівлю Річкового вокзалу, що формою нагадувала гігантський пасажирський теплохід із високою щоглою-шпилем.
Для багатьох киян і гостей міста цей період асоціюється зі справжньою романтикою дніпровських хвиль. Багато хто і по сьогодні пам’ятає легендарні швидкісні «Ракети» з Подолу до Канева. Судна на підводних крилах щодня курсували від причалів, здіймаючи каскади бризок та перетворюючи звичайну поїздку до Тарасової гори на незабутню подорож.
З плином часу транспортні пріоритети змінилися, проте архітектурна перлина Подолу не втратила своєї величі. Вона пройшла масштабну реставрацію із збереженням унікальних інтер'єрних мозаїк минулого століття.
Сьогодні в стінах оновленого Річкового вокзалу вирує зовсім інша енергія – тепер тут розташований Американський університет у Києві (American University Kyiv). Там, де колись купували квитки на пароплави та зустрічали візантійських послів, тепер формується нове покоління українських лідерів та спеціалістів.
Історія зробила повне коло: від найдавніших дипломатичних місій Русі до сучасного міжнародного освітнього центру на березі вічного Дніпра.
«Серце Києва бʼється на Подолі» – Володимир Наконечний