Поділ упродовж століть традиційно формувалася завдяки торгівлі, ремеслам та культурним зв’язкам, які поєднували Київ із різними куточками Європи

Поділ упродовж століть традиційно формувалася завдяки торгівлі, ремеслам та культурним зв’язкам, які поєднували Київ із різними куточками Європи. Особливе місце серед них посідає грецька спадщина.

Витоки грецького впливу сягають часів Руси-України, коли разом із християнством до Києва прийшли візантійські мистецькі традиції, книжність та церковна культура. Їхнє відлуння збереглося в архітектурі й розписах давніх храмів, зокрема й Кирилівської церкви XII століття.

У XVII-XVIII століттях грецька громада стала помітною частиною життя Подолу. Купці, духовенство та представники грецького братства розвивали торгівлю, підтримували зв’язки з батьківщиною та дбали про збереження власної культурної ідентичності.

Важливим осередком громади стала Катерининська церква на Подолі, присвячена святій великомучениці Катерині. У 1738 році грецький купець Астаматіос Стіматі надав землю для спорудження храму. Спочатку тут постала дерев’яна церква, яку згодом замінила мурована споруда. У 1748 році при храмі заснували Греко-Синайський монастир, пов’язаний із монастирем Святої Катерини на Синайській горі.

При обителі діяли грецьке братство та школа, а богослужіння проводили грецькою та церковно-слов'янською мовами. Водночас архітектура храму втілила традиції українського бароко. У цьому поєднанні особливо виразно проявляється характер Подолу: громади зберігали власну самобутність, водночас долучаючись до спільного культурного життя Києва.

На жаль, у XX столітті ця спадщина зазнала нищення. Червона влада закрила монастир, а 1929 року Катерининську церкву було зруйновано. Від колишнього комплексу збереглися окремі споруди, однак сам храм, який був духовним осередком грецької громади, залишився лише на сторінках історії.

Сьогодні повернення таких сторінок у суспільну пам’ять допомагає глибше зрозуміти Київ. Його багатокультурність не виникла вчора: вона формувалася століттями завдяки людям, які жили поруч, торгували, навчалися, будували храми й передавали свої традиції наступним поколінням.

Щира подяка всім, хто долучився до реалізації проєкту «Мультикультурний Київ», встановленню інформаційного стенду та популяризації багатонаціональної спадщини нашої столиці: ДІАЗ «Стародавній Київ», «Україна Інкогніта», Фонду Бумбураса, Управлінню туризму та промоцій КМДА, Київському науково-методичному центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, Посольству Грецької Республіки в Україні та особисто Надзвичайному і Повноважному Послу Александросу Дімітракопулосу, Федерації грецьких товариств України спільно за спільну працю задля збереження історичної пам’яті.

Зберігаючи пам’ять про кожну громаду, ми краще розуміємо минуле Києва та цінність його культурного розмаїття.

«Серце Києва бʼється на Подолі» – Володимир Наконечний