Відносини з Україною

Безпека України має велике значення для НАТО та її держав-членів. Альянс повністю підтримує невід'ємне право України на самооборону та її право обирати власні заходи безпеки. Майбутнє України в НАТО. Відносини між НАТО та Україною сягають початку 1990-х років і з того часу перетворилися на одне з найсуттєвіших партнерств НАТО. З 2014 року, після незаконної анексії Криму Росією, співпраця в критичних сферах активізувалась. Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році НАТО та країни Альянсу надали безпрецедентний рівень підтримки.

Еволюція відносин Україна-НАТО

• Діалог і співпраця почалися, коли нещодавно незалежна Україна приєдналася до Ради Північноатлантичного співробітництва (1991) і програми «Партнерство заради миру» (1994).

• Відносини були зміцнені після підписання Хартії про особливе партнерство 1997 року та ще більше посилені у 2009 році Декларацією про доповнення до Хартії, яка підтвердила рішення лідерів НАТО на Бухарестському саміті 2008 року про те, що Україна стане членом НАТО.

• Статут 1997 року заснував Комісію Україна-НАТО як головний орган, відповідальний за розвиток відносин Україна-НАТО та за керівництво діяльністю співпраці. У 2023 році Комісію замінила Рада Україна-НАТО, де члени Альянсу та Україна засідають як рівні. Ця зміна демонструє зміцнення політичних зв'язків та дедалі більшу інтеграцію України в НАТО.

• Співпраця з часом поглибилася і є взаємовигідною. Україна має довгий досвід активного внеску в операції та місії під проводом НАТО.

Політична та практична підтримка України

• НАТО найрішучіше засуджує агресивну війну Росії проти України. Ця агресія серйозно підриває євроатлантичну та глобальну безпеку та є грубим порушенням міжнародного права. Члени НАТО, узгоджені з відповідними резолюціями Генеральної Асамблеї ООН, вимагають від Росії негайно припинити війну, припинити застосування сили проти України та повністю та безумовно вивести всі свої сили з України.

• Союзники не визнають і ніколи не визнають незаконні та нелегітимні анексії Росією, включно з Кримом. З моменту незаконної анексії Росією Криму та початку її агресії на сході України в 2014 році НАТО посилило свою підтримку розвитку спроможності та зміцнення спроможності в Україні разом із навчанням Альянсу десятків тисяч українських військових.

• Після саміту НАТО у Варшаві в липні 2016 року практична підтримка України з боку НАТО викладена у Комплексному пакеті допомоги (CAP) для України. На Мадридському саміті 2022 року члени Альянсу зміцнили CAP, щоб надати ще більше підтримки Україні. На Вільнюському саміті 2023 року члени Альянсу погодилися продовжити розвиток CAP у багаторічну програму допомоги, щоб допомогти відновити український сектор безпеки та оборони та перевести Україну до повної оперативної сумісності з НАТО.

• На Вашингтонському саміті 2024 року члени Альянсу погодилися створити програму допомоги НАТО та навчання Україні (NSATU) для координації надання військового обладнання та навчання Україні членами Альянсу та партнерами. Вони також оголосили про зобов’язання довгострокової допомоги в галузі безпеки для України, забезпечуючи мінімальне базове фінансування в розмірі 40 мільярдів євро протягом наступного року та стабільні рівні допомоги у сфері безпеки в майбутньому. У 2024 році члени Альянсу надали Україні 50 мільярдів євро, з яких майже 60% надійшли від європейських членів Альянсу та Канади.

• НАТО непохитно солідарна з урядом і народом України в героїчному захисті їхньої нації, їхньої землі та наших спільних цінностей. Альянс повністю підтримує невід’ємне право України на самооборону, закріплене в статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй. 

Прагнення України до членства

• У відповідь на прагнення України стати членом НАТО члени Альянсу на Бухарестському саміті 2008 року погодилися, що Україна стане членом НАТО. Вони також погодилися, що наступним кроком України на шляху до членства є План дій щодо членства (ПДЧ), програма політичних, економічних, оборонних, ресурсних, безпекових і правових реформ для країн-кандидатів. У 2009 році було запроваджено Річну національну програму як ключовий інструмент України для просування її євроатлантичної інтеграції та пов'язаних з нею реформ.

• З 2010 по 2014 рік Україна проводила політику позаблоковості, яку припинила у відповідь на агресію Росії. У червні 2017 року Верховна Рада ухвалила закон про відновлення членства в НАТО як стратегічної мети зовнішньої політики та політики безпеки. У 2019 році набула чинності відповідна зміна до Конституції України.

• У вересні 2020 року президент Володимир Зеленський схвалив нову Стратегію національної безпеки України, яка передбачає розвиток особливого партнерства з НАТО з метою членства в НАТО. У вересні 2022 року, після незаконної спроби анексії території України Росією, Україна повторила свій запит на членство в НАТО.

• На Вашингтонському саміті 2024 року, ґрунтуючись на рішеннях, прийнятих на Мадридському саміті 2022 року та Вільнюському саміті 2023 року, члени Альянсу підтвердили, що майбутнє України – в НАТО, і що вони продовжуватимуть підтримувати її на незворотньому шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО. З цією метою члени Альянсу продовжуватимуть підтримувати прогрес України у сфері оперативної сумісності, а також додаткові демократичні реформи та реформи сектору безпеки, які міністри закордонних справ НАТО продовжуватимуть оцінювати за допомогою адаптованої Річної національної програми. У Вашингтоні лідери Альянсу підтвердили, що вони зможуть надіслати Україні запрошення приєднатися до Альянсу, коли члени Альянсу погодяться і будуть виконані умови.