Вересень - Всесвітній місяць обізнаності про хворобу Альцгеймера, а 21 вересня відзначається Всесвітній день боротьби з хворобою Альцгеймера.

Подія була започаткована у 1994 році Міжнародною організацією Alzheimer’s Disease International (ADI). Головна мета цієї кампанії - підвищити обізнаність населення, подолати суспільну стигму та упередженість щодо деменції, привернути увагу до потреб пацієнтів і їхніх родин, а також стимулювати наукові дослідження та профілактичні заходи.

Що таке хвороба Альцгеймера та які її причини?

Хвороба Альцгеймера - це прогресуюче нейродегенеративне захворювання та найчастіша форма деменції (порушення розумових функцій). Вперше її описав німецький невролог Алоїс Альцгеймер у 1906 році.

Ключові особливості:

• Основні ознаки: утворення в мозку амілоїдних бляшок і клубків та втрата зв’язків між нейронами, які можуть розпочатися за 10 і більше років до перших симптомів.

• Зміни в мозку: можливі зменшення кори та збільшення шлуночків мозку, що спричиняє труднощі з рухами, фокусуванням погляду та реакцією зіниць на світло.

• Група ризику: частіше зустрічається у людей старше 65 років, при цьому більшість хворих - жінки, у яких деменція прогресує швидше.

• Фактори ризику: регулярно недосипання сприяє накопиченню білка бета-амілоїду.

•Специфічні прояви: на ранніх стадіях може зникати нюх. Втрата пам’яті є частим, але необов'язковим симптомом, адже емоційні спогади інколи зберігаються. Наразі хвороба вважається невиліковною, а її точні причини залишаються невстановленими.

Статистичні дані

• У світі: понад 55 мільйонів людей живуть із деменцією (5-8 випадків на 1000 осіб), і до 70% із них припадає саме на хворобу Альцгеймера.

• Вікова динаміка: у віці 60-65 років захворюваність становить 3 випадки на 1000 чоловіків, а у віці 95 років досягає 70 на 1000 осіб.

• Прогноз: очікується зростання кількості хворих до 78 мільйонів у 2030 році та до 139 мільйонів у 2050 році.

• В Україні: щороку реєструють десятки тисяч нових випадків, проте реальна статистика значно вища через низьку обізнаність та несвоєчасну діагностику.

Перші тривожні симптоми

• Втрата короткочасної пам’яті (забування того, що сталося щойно).

• Труднощі з підбором слів у розмові.

• Дезорієнтація у добре знайомих місцях.

• Проблеми з плануванням та ухваленням рішень.

• Втрата інтересу до звичних захоплень та апатія.

Стадії розвитку захворювання

Стадія Основні прояви та симптоми

Ранні 

Малопомітні симптоми, страх і труднощі при прийнятті навіть найпростіших щоденних рішень. Зміна інтересів, апатія, тривожність, проблеми із засвоєнням нової інформації при збереженні довготривалої пам'яті.

Середня 

Виражені періодичні провали пам’яті (забування зустрічей, місця речей), втрата здатності оцінювати вартість грошей та доцільність покупок, поява нав'язливої повторюваної поведінки, розлади сну.

Пізня 

Наростання проблем із пам'яттю, труднощі в комунікації (втрата логіки мовлення, забування імен), людина перестає впізнавати близьких.

Остання 

Втрата здатності самостійно пересуватися, ковтати їжу, нетримання сечі (енурез). Повна втрата пам'яті та здатності до самообслуговування.

Профілактика та сповільнення перебігу

Хоча хворобу неможливо вилікувати повністю, зміна способу життя допомагає сповільнити її розвиток та

знизити ризики:

• Інтелектуальні тренування: читання, шахи, розв’язування кросвордів, складання пазлів, вивчення іноземних мов.

• Музикотерапія: гра на інструментах або прослуховування музики викликають емоції, що допомагає розблокувати спогади та покращити когнітивні функції.

• Фізична активність: щоденна ранкова гімнастика та піші прогулянки.

• Збалансована дієта: обмеження жирного, смаженого й солодкого. Рекомендовано середземноморську дієту (риба, овочі, фрукти, крупи).

• Контроль показників: регулярна перевірка артеріального тиску, рівня цукру та холестерину в крові.

• Здоровий спосіб життя: активне соціальне спілкування, повноцінний сон та відмова від шкідливих звичок (алкоголь, куріння).

Зверніть увагу: у разі виявлення перших проблем із пам'яттю чи мисленням слід негайно звернутися до лікаря. Вчасно усунуті причини розладів можуть повністю повернути когнітивні функції до норми.