Сьогодні, у Всесвітній день річок, варто згадати про воду, яка століттями визначала життя Києва і нашого Подолу
Опубліковано 27 вересня 2026 року о 15:44
фото
Сьогодні, у Всесвітній день річок, варто згадати про воду, яка століттями визначала життя Києва і нашого Подолу.
Над усіма річками Києва першим стоїть… Борисфен, Славутич , або ж Дніпро. Велика ріка, що тисячоліттями була дорогою, кордоном, торговельним шляхом і частиною самого образу української столиці.
Тарас Шевченко писав:
«Здається – кращого немає
Нічого в Бога, як Дніпро
Та наша славная країна…»
Для Подолу Дніпро – це історія пристаней і торгівлі, ремесел і подорожей, це берег, до якого століттями приходив Київ.
Але водна історія Подолу значно багатша.
Наш район формувався поруч із цілою системою річок та водотоків – Почайною, Глибочицею, Киянкою, Коноплянкою, Сирцем та їхніми притоками.
Особливе місце серед них займає Почайна.
Саме з нею традиційно пов’язують місце хрещення киян у 988 році. Біля її історичного гирла, там, де вона зливалася з Дніпром, поблизу Іллінської церкви відбулася подія, яка назавжди змінила історію Києва та Русі-України
Сьогодні багатьох із цих річок ми вже не бачимо такими, якими їх знали наші предки. Одні сховані під землею, інші змінили русла, частина збереглася лише окремими ділянками та в назвах київських вулиць і місцевостей.
Але вони не зникли з історії.
Дніпро. Почайна. Глибочиця. Киянка. Коноплянка. Сирець. Курячий Брід.
Це водна пам’ять Подолу.
Пам’ять про місто, яке виросло біля води, жило завдяки воді й століттями розвивалося вздовж її берегів.
І коли сьогодні ми дивимося на Дніпро з Подолу, варто пам’ятати: перед нами частина історії столиці, яку ми отримали у спадок і яку маємо зберегти для наступних поколінь.
Бо Поділ – почався з річок, що несли її до Дніпра.
