Сьогодні минає 65 років від однієї з найтрагічніших сторінок в історії Києва – Куренівської трагедії.

13 березня 1961 року через недбалість, інженерні прорахунки та нехтування безпекою прорвалася дамба у Бабиному Яру. Потужний селевий потік із пульпи – суміші води, глини та відходів цегельного виробництва – накрив житлові квартали Куренівки. Потік знищував усе на своєму шляху: будинки, транспорт, підприємства, трамвайне депо, вулиці району.

За офіційними даними радянської влади, загинуло 145 людей. Водночас за неофіційними оцінками істориків і свідків трагедії кількість жертв могла сягати приблизно 1500 людей.

Трагедія сталася у часи так званого радянського замовчування, коли правду про масштаби катастрофи намагалися приховати. Про подію майже не писали в газетах, інформацію обмежували, а пам’ять про загиблих довгий час залишалася без належного вшанування.

Куренівська трагедія – це болісне нагадування про ціну людської недбалості та відповідальність за рішення, які можуть впливати на життя цілих районів і тисяч людей.

Сьогодні ми згадуємо загиблих і вшановуємо їхню пам’ять.

Пам’ятаємо 🕯