Шлях, встелений вірою: Осанна в наших серцях
«Множество народу... взяли пальмове гілля і вийшли назустріч Йому, вигукуючи: Осанна! Благословенний, Хто йде в ім’я Господнє...»
(Від Іоана 12:12-13)
Ці євангельські рядки – про вибір. Про момент, коли тисячі людей об’єдналися в єдиному пориві надії.
В Україні пальмові гілки замінила верба – перша, що прокидається під київським сонцем, щоб сповістити: життя не зупинити.
Сьогодні, тримаючи в руках ці зелені гілочки, ми згадуємо, що «Осанна» – це наш спільний заклик до порятунку, до світла і до справедливості. Для нас, мешканців древнього району, де дзвони храмів століттями закликали до єдності, це свято має особливий статус.
Верба гнучка, її тяжко зламати. Так само і ми: проходимо крізь шторми, тримаємося корінням рідної землі та віримо у Світло, що вже зовсім близько.
Бажаю кожному з вас сьогодні відчути той тихий спокій, що дарує впевненість – ми не одні. Нехай освячена верба принесе в кожну оселю затишок, а нашим захисникам – Божу опіку.
Зі святом, дорогі подоляни!
Не я б’ю – верба б’є, за тиждень – Великдень!