Школярі та вчителі з Донеччини відвідали Київ на запрошення подолян (фото)
У 2014 році був започаткований проект «Дружня Україна», який проводиться для налагодження дружніх відносин між навчальними закладами східних регіонів України та Києва, а також популяризації та розвитку взаємовідносин шкіл-побратимів в Україні. Завдяки цьому проекту Званівська школа стала побратимом столичної школи № 124, що у Подільському районі.
«Україна – єдина країна» - це актуальне гасло можна побачити й почути нині скрізь. Але будь-які лозунги залишаються просто словами, коли їх не підтверджувати справами. Саме так вчинила адміністрація, педагогічний колектив та учні 124-ї київської школи, що на Подолі, запросивши на осінні канікули до столиці групу учнів та вчителів Званівської середньої школи Артемівського району Донецької області.
Дуже хотілося подолянам оточити дітей, які ось уже майже два роки живуть у зоні постійного ризику, теплом та увагою.
І ось 27 жовтня потяг з Донбасу прибув до київського вокзалу, де господарі радо зустріли своїх гостей. Впродовж трьох днів званівчани перебували у столиці. Насамперед, їх познайомили зі школою: пройшлися навчальними кабінетами, актовою залою, оглянули спортивні зали і, звичайно, із шкільною їдальнею, де на них чекав смачний обід.
Велике враження на званівців справив Київ. Під час екскурсій вони мали змогу прогулятися Андріївським узвозом, Хрещатиком, урядовими кварталами. Незабутнє враження у гостей з Донеччини залишилося від відвідування Золотоверхого Михайлівського собору, музею Чорнобиля, вистави у всесвітньовідомому цирку «Кобзов» та музею досягнень братів Кличків.
А наступного дня вже не на фото в музеї, а на власні очі званівські школяри побачили одного з братів Кличків – Віталія. Зустріч з мером столиці, яка відбулася у КМДА, була теплою, невимушеною, дружньою. Разом з гостями на зустрічі побувала і група подільських дев’ятикласників школи № 124 разом з класним керівником Охотною Н.В. та директором школи Кучер Г.П.
В останній день візиту школярі переглянули фільм про Небесну сотню. Всі разом, і подоляни, і званівчани, згадали події, які болючою скалкою назавжди залишаться у наших серцях.
Увечері діти і вчителі із Званівки поверталися додому. Обмін сувенірами, обіймами, теплими словами, запрошення приїздити. Нехай народжена у ці прекрасні осінні дні дружба триває довго.
