Разом із рятувальниками, медиками та правоохоронцями на місця найтяжчих ударів і найважливіших історичних подій прибувають вони – журналісти, репортери, фіксатори нашої реальності.

Коли навколо хаос, вибухи чи невідомість, є люди, які біжать не від епіцентру подій, а в сам його нерв.

З камерою в руках, що стала їхньою головною зброєю у боротьбі за правду. З блокнотом, де кожне слово – це документ для майбутнього трибуналу. З голосом, який не має права затремтіти, коли весь світ затамував подих.

Правду неможливо знищити, поки є ті, хто готовий її розповідати. Попри втому, небезпеку та безсонні ніч.

Сьогодні, у День журналіста, я дякую всім українським та іноземним медійникам, які працюють на лінії вогню, у гарячих точках, на місцях ліквідації обстрілів та в тилу.

Дякую за вашу сміливість бути першими. За те, що завдяки вам світ бачить, знає і допомагає.

Низький уклін і вічна пам'ять тим, хто залишився в ефірі назавжди.

З Днем журналіста! Дякую за ваше Слово та ваш Чин!