Про роль цифровізації з точки зору безбар’єрності отримання медичних і соціальних послуг. Удосконалення оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення

Безбар’єрність закладів охорони здоров’я покликана забезпечувати рівний доступ маломобільних груп населення до отримання медичних послуг. Важливим кроком в цьому відношенні стало ухвалення у 2021 році Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору на період до 2030 року. Однією зі стратегічних цілей стала цифрова безбар’єрність. Фахівці Наукового центру Національного університету цивільного захисту України та Київського національного університету технологій та дизайну уточнили роль діджиталізації в сучасній системі охорони здоров’я з позиції забезпечення безбар’єрності.

Розпочато залучення технологій штучного інтелекту до аналізу великих масивів інформації, зокрема даних історій хвороби, результатів лабораторних досліджень за багато років. Технології штучного інтелекту отримують особливу цінність під час установлення пацієнтам групи інвалідності. Цей напрямок є перспективним з точки зору безпристрасності і об’єктивності на кінцевому етапі, після проходження пацієнтом оцінювання для визначення факту і групи інвалідності. Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування в своїй роботі зможуть отримати за допомогою технологій штучного інтелекту суттєву підтримку з урахуванням зростання кількості інвалідів. До 2022 року в Україні було 2,7 млн осіб з інвалідністю, серед яких дітей - понад 160 тис. У 2024 році кількість осіб з інвалідністю перевищила 3 млн осіб, тобто зросла на 10%.

Цифрові технології на сьогодні забезпечують реімбурсацію ліків в Україні. Системи компенсації вартості лікарських препаратів населенню існують майже в усіх країнах. Основним завданням реімбурсації є мінімізація витрат громадян на придбання ліків за рахунок державного бюджету. В межах державної системи в аптеках лікарські препарати відпускаються загалом як частка надання первинної медичної допомоги, стаціонарного лікування і фінансуються з джерел державного бюджету, фондів соціального страхування, обов’язкового медичного страхування. Діджиталізація забезпечує координацію дій всіх учасників процесу.

В Україні активно реалізується цифрова трансформація публічного управління системою охорони здоров’я, зокрема, Програма медичних гарантій, у межах якої надаються медичні послуги. У 2024 році Програма включала 44 пакети безкоштовної медичної допомоги, серед яких три нові - лікування безпліддя, трансплантації органів та стовбурових клітин. Цифровізація системи охорони здоров’я триває.

Урядом України наприкінці 2024 року схвалено Комунікаційну стратегію щодо створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Вже у 2025 році зроблено новий крок до виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в частині, що стосується

«Моніторингу і контролю у сфері доступності об’єктів фізичного оточення та транспорту на систематичній основі». Постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2025 року №311 внесено зміни до Порядку проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю. Суб’єктами, які проводять моніторинг та оцінку ступеня безбар’єрності, визначені Мінрозвитку; державні адміністрації; органи місцевого самоврядування, власники об’єктів фізичного оточення. До участі у проведенні оцінки ступеня безбар’єрності можуть залучатися представники громадських об’єднань осіб з інвалідністю, а також фахівці із безбар’єрності.

Підтвердженням компетентності фахівця із безбар’єрності є здобуття освіти не нижче першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальностями «Архітектура та містобудування» або «Будівництво та цивільна інженерія», а також отримання сертифіката про здобуття компетенції із безбар’єрності за результатами підвищення кваліфікації із безбар’єрності. Надавачами освітніх послуг із підвищення кваліфікації фахівців із безбар’єрності є заклади освіти чи наукові установи, ліцензовані на провадження освітньої діяльності за спеціальностями «Архітектура та містобудування» або «Будівництво та цивільна інженерія» на відповідному рівні освіти. Моніторинг ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю передбачає збір та узагальнення інформації про ступінь безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю.

Управителі об’єктів, типи яких визначені Мінрозвитку, підлягають перевірці і розміщені на сайті Мінрозвитку, проводять один раз на рік з 1 червня до 31 серпня моніторинг ступеня безбар’єрності свого об’єкту. Результати оприлюднюються. Інформація про оцінку ступеня безбар’єрності з фотофіксацією надається місцевим органам з питань містобудування та архітектури до 15 вересня за затвердженою формою.

Місцеві органи з питань містобудування та архітектури щороку до 30 вересня забезпечують відкритий доступ до інформації про перелік обстежених об’єктів фізичного оточення та карти із зазначенням результатів проведеної управителями об’єктів оцінки ступеня безбар’єрності.