Поділ – земля 12 календарів
У XVI–XVII століттях Поділ був не лише торговим і ремісничим серцем Києва, а й місцем унікального співжиття культур та вірувань. Сюди стікалися купці з усього світу, тут селилися громади різних народів – і кожна приносила свої традиції, мову, звичаї й власний календар.
Православні та католики, юдеї та караїми, вірмени та греки, татари та представники інших народів — кожна громада жила за своїм літочисленням. У результаті в одному районі співіснувало одразу кілька календарних систем: юліанський і григоріанський, юдейський, вірменський, мусульманський та інші. Загалом їх було близько дванадцяти.
Саме тому Поділ історики називають «землею 12 календарів». Тут одночасно можна було почути дзвони православних храмів і костелів, співи у синагогах та молитви в домовій мечеті. У межах кількох вулиць відзначалися Різдво і Ханука, Великдень і Рамадан, святкувалися Нові роки у різний час.
Поділ став прикладом того, як у багатоголоссі культур і традицій може народжуватися багатство міста. І сьогодні ця історична спадщина нагадує нам: різноманітність – це сила, яка формувала і продовжує формувати обличчя Подолу та Києва.
«Серце Києва бʼється на Подолі» – Володимир Наконечний.


