На Подолі пройшла акція на підтримку наших цивільних, яких ворог досі утримує в полоні.

Цивільні. Люди без зброї, без військових одностроїв. Лікарі, вчителі, волонтери, звичайні перехожі, яких зустріла війна у власних домівках.

Сьогодні вони – заручники системи, що намагається стерти їхню ідентичність, тримаючи в нелюдських умовах, за зачиненими дверима невідомості.

Ми не маємо права звикати до їхньої відсутності. Кожен день у неволі – це секунди, хвилини, години та дні тортур та страху. Але водночас це час, коли вони тримаються за одну єдину надію: «Про мене пам’ятають»

Ця акція – наш голос за тих, у кого цей голос тимчасово відібрали. Ми тут, у тилу, маємо кричати на весь світ. Кожен плакат, кожен погляд, кожне згадане ім'я – це тоненька, але нерозривна ниточка, яка пов'язує їх із домом.

Ми не забули. Ми не пробачили. Ми боремося за кожного і кожну.

Поверніть людей додому! Вони мають жити, а не виживати в катівнях…