Чорнобиль – вічний біль України

26 квітня минає 31 рік з дня найстрашнішої за наслідками катастрофи минулого тисячоліття. Чорнобиль став символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації, перетворюючи свої жертви в безпомічних людей.

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о першій годині 24 хвилині, коли Прип’ять, містечко атомників, спало безтурботним сном, раптово пролунав вибух і над 4-м реактором атомної електростанції гігантське полум’я розірвало нічну темряву. Біда розчинилася у духмяному повітрі, у біло – рожевому цвітінні яблунь, у воді, у родючих чорноземах. Вона розчинилася у людях.

Аварія на Чорнобильській АЕС, смертоносне полум'я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших. Вони, ризикуючи своїм життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми відвернути трагедію.

Красивою та багатою була Чорнобильська земля з її врожайними полями, садами та озерами, але тільки до квітневої ночі 1986 року. Аварія призвела до небаченого забруднення біосфери, до появи на території України мертвої тридцятикілометрової зони, до радіоактивного опромінення тисяч людей.

Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною.

Чорнобиль не залишає нас у минулому, його пам'ять, що увібрала в себе багато особистих і загальнонародних трагедій незмінно супроводжуватиме нас ще тривалий час, застерігаючи людство від помилок і небезпек на його шляху до кращого майбутнього.

Ми завжди у невідплатному боргу перед тими, хто ціною свого життя врятував нас від ядерного знищення. Вічна пам’ять загиблим і наш низький уклін живим ліквідаторам.