«Уже другий рік працює новий державний стандарт. Необхідність його ефективного впровадження спонукала нас до розроблення Стандарту столичної освіти, який одночасно спрямований на реалізацію Стратегії розвитку Києва до 2025 року і міської цільової програми «Освіта Києва. 2011-2015 рр.». Механізмом реалізації Стандарту ми визначили програмно-цільовий метод, що ґрунтується на програмно-проектному фінансуванні, який добре себе зарекомендував. Адже Стандарт вимагає від нас роботи з чіткими завданнями, термінами, і, головне, – плануванням результатів «на виході», – зауважила Оксана Добровольська.

Вона розповіла, що цього року для поліпшення умов навчання і виховання учнів, задоволення їхніх освітніх потреб у Києві відкриють два сучасні заклади: гімназія «Київська Русь» на 825 учнів (Дарницький район, комунальний навчальний заклад) та російсько-українська гімназія на 200 учнів (Деснянський район, приватний навчальний заклад).

«Київська Русь» знімає значне навантаження нових мікрорайонів Дарницького району. Лише за півмісяця набору до гімназії «Київська Русь» було подано 520 заяв», – додала директор Департаменту.

Говорячи про фінансову ефективність, Оксана Добровольська особливий акцент зробила на терміні «оптимізація».

«Чому до одних закладів черга, а інші – здають в оренду порожні площі? В одних закладах вчитель має навчати 40 дітей, а в інших – 15? Наскільки це економічно і морально доцільно? Аналогічна ситуація спостерігається в гімназіях, спеціалізованих та загальноосвітніх школах. Чому такий розрив між навчальними закладами? Можливо, успішні директори навчилися використовувати ресурси столиці і не замикаються у стінах закладу, а інші – працюють від дзвоника до дзвоника. Ми на сьогодні маємо абсурдні ситуації, коли іміджевий заклад тісниться буквально на декількох квадратних метрах, а неуспішний – у великому приміщенні. Аби вирішити цю проблему ми ставимо перед собою завдання – зменшити розрив між закладами, перейти від політики підтримки сильних до допомоги слабким. Можливо прийшов час подумати про об’єднання успішних закладів, які взяли б під крило менш привабливі. Ми маємо змінити освітню карту Києва таким чином, щоб кожна дитина у своєму районі змогла знайти для себе заклад відповідно до своїх потреб. Щоб дітям не доводилося їздити через все місто, шукаючи кращу школу чи садок», – підкреслила Оксана Добровольська.

Вона додала, що оптимізація вимагає від влади бути більш чутливими до потреб населення. Так, найбільш вразливими залишаються родини, в яких ростуть діти з особливими освітніми потребами.

«Протягом останніх років освіта столиці повернулася обличчям до таких родин. Для них з’явилася можливість вибору. Упродовж останніх років спостерігається зростання кількості дітей з особливими потребами, які навчаються у загальноосвітніх школах. Це свідчить, по-перше, про зміну свідомості педагогів та батьків, які перестають боятися того, щоб їхні діти навчалися поряд з дітьми з вадами розвитку. По-друге, відбувається збільшення спеціальних, інклюзивних класів у загальноосвітніх навчальних закладах і посилюється їхня матеріально-технічна база», – розповіла директор Департаменту освіти і науки, молоді та спорту.

За її словами, найбільша кількість таких учнів відвідує школи-інтернати. За роки їхнього існування ними накопичена хороша матеріально-технічна база, навчений персонал. Аби не втратити цього, міська влада розпочала роботу щодо реорганізації шкіл-інтернатів у навчально-реабілітаційні центри (№6 та №15).

«Це надасть можливості більш ефективно використовувати матеріально-технічну базу та кадрові ресурси; посилити соціалізацію учнів та розвивати інтернати за рахунок збільшення кількості осіб, які його відвідуватимуть», – пояснила Оксана Добровольська.         

за матеріалами: http://kievcity.gov.ua/news/9658.html