Пенсійним законодавством України чітко визначено умови при виході на пенсію. Першочерговою умовою є набуття страхового стажу. Згідно з пунктом 1 статті 24 Закону № 1058 до страхового стажу зараховуються періоди (строки), протягом яких особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій, аніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), визначено що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Мінімальний страховий стаж у 15 років дає право кожному громадянину розраховувати на державну пенсію по досягненні встановленого законодавством віку.

У разі, якщо у особи не вистачає необхідного стажу, вона може укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Умови такої участі, розмір внесків та періодичність їх сплати визначаються відповідним договором. Таким чином, період, за який сплачено внески, буде зараховано до страхового стажу особи.

Коло учасників, які можуть брати добровільну участь, визначені статтею 12 Закону, а саме особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі, якщо особа не набула 15 років страхового стажу, органами соціального захисту населення їй може бути призначена державна соціальна допомога відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам».