4 червня – Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії. День, коли слова застрягають у горлі, а серце стискається від невимовного болю.
За кожним офіційним звітом, за кожним сухим формулюванням стоїть страшна, пекуча цифра. Від початку повномасштабного вторгнення Росія вбила щонайменше 707 маленьких українців.
707 дітей – це 707 нездійснених мрій. Це майбутні першокласники, які ніколи не сядуть за парти. Майбутні лікарі, архітектори, науковці, митці, лідери... Майбутні мами й татусі, чий рід обірвали на злеті.
У них відібрали право на життя, право на дорослішання, право просто бути. Росія забере з собою це тавро абсолютного зла в історію, і вона обов'язково понесе відповідальність за кожен цей злочин, за кожну вкрадену долю.
Сьогодні на запрошення дирекції Національної бібліотеки України для дітей мав за честь відвідати дитячий бібліотечний молитовний сніданок. У цих стінах, де зазвичай лунає дитячий сміх, сьогодні панувала особлива, щемлива атмосфера. Діти, батьки читачів, священники різних конфесій, урядовці та гості бібліотеки зібралися разом. Щоб побути поруч. Щоб розділити цей біль і знайти розраду в єдності.
Спалахує перша, головна свічка. І починається те, від чого перехоплює подих, а на очі самі собою навертаються гарячі сльози, які вже неможливо втримати...
Коли від цього одного єдиного вогника кожен присутній – і сивий священник, і маленька дитина, і поважний урядовець, з тремтячими руками – починає запалювати свою свічку. Кімната миттєво наповнюється живим, теплим світлом. Ти дивишся на ці крихітні вогники в дитячих долонях, і сльози прорізають обличчя. У цьому світлі – уся наша трагедія і вся наша невимовна сила. Цей вогонь – пам'ять про тих 707 янголів, чиє світло згасло на землі, але тепер вічно горить у наших серцях.
Це живий ланцюг нашої стійкості. Ворог може руйнувати наші будинки, але йому ніколи не загасити те світло, яке ми передаємо один одному з рук у руки, від серця до серця.
Світла пам'ять кожній дитині, яку забрала ця проклята війна.
Молимося за захист тих, хто підростає сьогодні. Вистоїмо. Заради їхнього майбутнього.