29 серпня – день, коли ми схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто віддав своє життя за свободу та незалежність України.

Це дата, що болем вписана в наш календар. Кожне ім’я, викарбуване на Алеї пам’яті, – це цілий всесвіт любові й мрій, зруйнований війною. Це нагадування нам усім: незалежність ніколи не була даром. Вона виборюється кров’ю, мужністю та незламною вірою у власний народ.

Сьогодні наш біль особливо гострий. Ворог знову підступно вдарив по столиці. У Києві оголошено День жалоби за загиблими внаслідок чергової ракетної атаки російських окупантів.
Світла й вічна пам’ять усім, хто відійшов у вічність.

Та навіть у мороці жалоби проростає світло – світло віри, єдності й боротьби. Бо ми не маємо права зупинитися. Ми зобов’язані вистояти – заради тих, хто вже не поруч, і заради тих, хто ще має жити у мирній, вільній Україні.

Слава Україні!
Вічна слава Героям!