25 листопада – Міжнародний день боротьби проти насильства над жінками.
17 грудня 1999 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства над жінками. Жінки в усьому світі стають жертвами зґвалтувань та зазнають побутового насильства, до того ж масштаби та справжня природа такого насильства нерідко приховані.
У цей же день розпочинається Міжнародна акція «16 днів проти насильства», яка була ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства у 1991 році. Метою проведення акції є привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї, щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків. А також активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій у протидії насильству в сім’ї та захисту прав жінок.
З 1991 року акцію «16 днів проти насильства» підтримують у 100 країнах світу, щоб збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства і створити соціальний простір, вільний від насильства. Україна приєдналася до акції у 2001 році. Через рік заходи та ініціативи акції, проголошеної другим Всеукраїнським конгресом жінок, пройшли вже у 20 регіонах України, об'єднали 75 всеукраїнських громадських організацій та широке коло представників державних структур. Подібна активність свідчить про актуальність проблеми подолання насильства в нашій державі.
Жінки по всьому світу стають жертвами зґвалтувань та зазнають побутового насильства, до того ж масштаби та істинна природа його нерідко приховані. Насильство – це не міф, а реальна проблема, від якої навіть сьогодні, у XXI столітті, потерпають жінки. Щороку близько 10 000 українських жінок гине від домашнього насильства. У всьому світі від нього потерпає більше людей, ніж від пограбувань та автомобільних катастроф разом узятих. Символом боротьби проти всіх форм насильства над жінками є біла стрічка.
15 листопада 2001 року в нашій країні був прийнятий Закон «Про попередження насильства в сім’ї». Але, на жаль, наші жінки досі потерпають від насильства вдома. Причому половина з постраждалих – від психологічного насильства, майже 40% – від фізичного. Зізнатися у цьому своїм знайомим чи правоохоронцям вони готові не завжди, а допомоги потребують якнайшвидше.
Попри повномасштабну війну, розпочату РФ на території України 24 лютого 2022 року, проблема домашнього насильства не стає менш важливою. Війна, як і будь-яка екстремальна ситуація, лише загострює проблеми людей, які існували й до цього. Зокрема, це стосується і насильства в сім’ях. Домашнє насильство під час війни – це поширене явище, яке стає ще більш небезпечним, ніж у мирний час. Людям, які зазнали такого насильства зараз, складніше знайти вихід – вони часто обмежені у пересуванні, їм немає в кого просити про допомогу, вони ще більше залежать від кривдників фізично й матеріально.
Отже, під час війни захист постраждалих від домашнього насильства в Україні набув ще більшого значення. Робота в цьому напрямку значно посилилася у зв’язку з тим, що 1 листопада 2022 року для України набула чинності Стамбульська конвенція. Відповідно до неї постраждалим особам забезпечується якнайкращий захист і підтримка, сприяння їх фізичному, психологічному та соціальному відновленню. Ця угода передбачає захист жінок від усіх форм насильства та дискримінації, рівність між жінками й чоловіками, політику та заходи для захисту всіх жертв насильства й надання їм допомоги.
В Україні працюють центри допомоги жертвам домашнього насильства. Проте варто нагадати: допомагають тим, хто просить про допомогу!
За коротким телефонним номером 15-47в Україні цілодобово та безкоштовно діє «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.
«Гаряча лінія» приймає звернення від усіх заявників та надає інформаційні, психологічні та юридичні консультації.
Надаються роз’яснення, контактна інформація з питань безпеки та оборони, гуманітарної допомоги, соціальної допомоги тощо.
Також надається психологічна підтримка заявникам, які телефонують із питань, пов’язаних із воєнними діями.
