За нинішніх реалій громадяни часто погоджуються на будь-яку пропозицію роботи, зокрема і нелегальної, отримуючи зароблені кошти в «конверті».

Однак при цьому слід пам’ятати, що заробітна плата, яка виплачується в «конвертах» – це тимчасове благо, яке має негативні наслідки, перш за все, для самого працівника, оскільки роботодавець, швидше за все, не укладе трудовий договір та не здійснюватиме відрахування з неофіційної заробітної плати, а це, в свою чергу, позбавить працівника права на:

• гарантований розмір заробітної плати (розмір тарифної ставки або посадового окладу, доплати, надбавки і заохочувальні виплати);
• соціальні гарантії, передбачені законодавством, зокрема на:
• відпустку, в т. ч. і на відпустку по вагітності і пологах;
• оплату лікарняного листа;
• соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань та  на випадок безробіття;
• гідне пенсійне забезпечення (нарахування та перерахування пенсії), яке відповідає рівню його реальної зарплати.

Крім того, працівника можуть звільнити у будь-який момент, без попередження та виплати обіцяної винагороди за працю.

Використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин та виплати заробітної плати в «конвертах» є порушенням чинного законодавства про працю та оплату праці.

Згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), підставою  виникнення трудових відносин є укладання трудового договору - угоди між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (стаття 24 – КЗпП України). Вказане зобов’язання виконує правозахисну функцію, оскільки всі обов’язки і права сторін чітко викладені в трудовому договорі, що відповідно має юридичну доказовість.

Відповідно до статті 265 КЗпП України, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Зазначений штраф є фінансовою санкцією і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених  главою 27 Господарського кодексу України, та накладається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (Державна служба України з питань праці), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Він може бути накладений без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації. Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Звертаємо увагу, що Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік» передбачено:

Стаття 7. Установити у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1853 гривні, з 1 липня - 1936 гривень, з 1 грудня - 2027 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень.

Стаття 8. Установити у 2019 році мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 гривні

у погодинному розмірі: з 1 січня - 25,13 гривні.