Розрізняють два типи сказу — міський (вуличний) сказ, коли захворювання спостерігається в містах і селах, а джерелом збудника інфекції є хворі бродячі собаки й коти, і лісовий сказ, коли інфекція поширюється в природному осередку, часто на великому лісовому просторі, а джерелом збудника хвороби є дикі м'ясоїдні хижаки (лисиці, вовки, рисі, борсуки, куниці, тхори, песці, єнотовидні собаки) у хворому стані або латентно інфіковані. З 1972 р. в Україні переважає лісовий сказ, а основним джерелом збудника інфекції стали інфіковані руді лисиці. Установлено, що існує прямий корелятивний зв'язок між чисельністю популяції, щільністю розселення лисиць та інтенсивністю поширення лісового сказу. Особлива роль лисиць у підтриманні й поширенні цього захворювання зумовлюється досить значною густотою їх популяції, яка пов'язана з швидким розмноженням лисиць, знищенням людиною їх природних ворогів (вовків, шакалів), високою чутливістю до вірусу сказу, тісними контактами та агресивністю молодняку під час гону й розселення, частими випадками (40 — 80 %) хронічного й латентного перебігу інфекції, що забезпечує тривалу персистенцію вірусу в природних осередках. Домінанта в епізоотичному ланцюзі диких тварин і природноосередковий характер лісового сказу призвели до значних змін у традиційному перебігу сказу серед тварин.
При вуличному сказі епізоотичний процес забезпечується коротким циклом репродукції вірусу в організмі хворої собаки, гострим перебігом хвороби, характерною клінічною картиною, швидким передаванням збудника хвороби наступній сприйнятливій тварині (зазвичай також собаці) і загибеллю хворої собаки в короткий строк. Іноді в епізоотичний ланцюг випадково включається покусана собакою людина або свійська тварина, але це є тупиковим варіантом, який не в змозі забезпечити передавання збудника через укуси і подальше продовження ензоотії.
При лісовому сказі епізоотичний процес відбувається за закономірностями природно-осередкових інфекцій, де джерелом збудника хвороби стають дикі м'ясоїдні тварини (лисиці, вовки, борсуки та ін.). Хвороба характеризується хронічним або латентним перебігом, без чітко виражених клінічних ознак, тривалою персистенцією вірусу в організмі перехворілих лисиць, що забезпечує постійну циркуляцію вірусу в природному середовищі на значних територіях лісових урочищ. Собаки при лісовому сказі перестають відігравати роль основного джерела збудника інфекції і включаються в епізоотичний ланцюг випадково, в разі укусів їх лісовими звірами.
Що таке сказ?
Сказ – це гостре особливо небезпечне інфекційне захворювання, що викликається нейротропним вірусом і характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи (енцефаліт) і завжди, при відсутності своєчасного та адекватного лікування, закінчується смертю хворого.
Джерелом інфекції для людини може бути будь-яка теплокровна тварина, але епізоотична ситуація склалась таким чином, що на території України основним джерелом – до 60% - є лисиці. Небезпечні також укуси борсуків, єнотів, єнотовидних собак, куниць, тхорів, ласки, вовків, кажанів, з домашніх тварин найбільш часто вражаються кішки та собаки.
Передача інфекції здійснюється при укусах тваринами, потраплянні слини хворої на сказ тварини на ушкоджену шкіру людини, нанесенні подряпин чи поранень предметами, забрудненими слиною і мозком хворої тварини. Рідше можливе зараження при зніманні шкір з хворих на сказ тварин, особливо лисиць.
В останні роки сказ продовжує залишатись постійною загрозою для людства в багатьох країнах світу.
Що треба робити, якщо вкусила тварина?
В усіх районах міста при лікувальних закладах функціонують 10 травматологічних пунктів (вказаних далі)*, в яких постраждалим від укусів тваринами надається первинна та спеціалізована медична допомога, в разі необхідності, призначаються та проводяться антирабічні щеплення (безкоштовно). У кожному з зазначених травматологічних пунктів працюють відповідальні за надання антирабічної допомоги населенню лікарі-травматологи (хірурги).
На базі Київської міської клінічної лікарні № 4 створений міський центр надання амбулаторної та стаціонарної спеціалізованої антирабічної допомоги дорослому населенню, в якому проводять комбіновані курси профілактичної імунізації проти сказу (введення антирабічного імуноглобуліну та антирабічної вакцини особам з підвищеним ризиком захворювання на сказ – укушеним дикими м`ясоїдними тваринами, кажанами та хворими на сказ тваринами, а також особам з важкими та множинними укусами).
Щоб вберегти себе та своїх близьких від сказу важливо дотримуватись наступних правил:
- Дотримуватись правил утримання домашніх тварин: вигулювати собак тільки на повідках та в намордниках.
- Не слід підбирати навіть на вигляд здорових бездоглядних тварин.
- Ні в якому разі не треба вбивати або закопувати тварину, яка покусала людину чи іншу тварину або у якої є ознаки схожі на сказ. Не треба таких тварин тримати ізольованими вдома. Необхідно негайно звернутися до ветеринара та медичного працівника.
- Якщо ви помітили підозрілих тварин на вулицях міста необхідно звернутися до ветеринарів. Кожен випадок незвичайного поводження тварин (збудження тощо) потрібно перевіряти щодо захворювання на сказ.
- Всі громадяни зобов’язані щеплювати своїх домашніх тварин.
- Слід уникати зайвого контакту з тваринами, у першу чергу, це стосується дітей.
- Якщо стався укус необхідно терміново промити рану або місце, куди потрапила слина господарським милом під великою кількістю проточної води, та негайно звернутися за допомогою в медичний заклад.