КМДА Київська міська державна адміністрація


Підвищення рівня правової культури населення.

П?двищення р?вня правово? культури населення.

 

Сучасн? правознавц? визначають правову культуру як систему правових ц?нностей, що в?дпов?дають р?вню правового прогресу, досягнутого сусп?льством ? в?дображають у правов?й форм? стан свободи особи, ?нш? найважлив?ш? соц?альн? ц?нност?.

При такому визначенн? показник правово? культури - це м?ра активност? суб'?кта права у правов?й сфер?, добров?льност? виконання правових норм, реальност? прав ? свобод громадян. Р?вень правово? культури вплива? на ефективн?сть правового регулювання, характер законодавства, форми й засоби забезпечення прав громадян, ступ?нь визначення загальнолюдських ц?нностей, норм м?жнародного права.

Можна зробити так? висновки, що стосуються зм?сту категор?? "культура", на основ? чого ?мплантувати вс? ознаки категор?й до визначення правово? культури:

По-перше, правову культуру необх?дно розглядати у двох головних та вза?мопов'язаних аспектах: стосовно сусп?льства в ц?лому та особистост? зокрема. М?ж ними ?снують зв'язки, ?дн?сть, вза?мообумовлен?сть та вза?мод?я.

По-друге, правова культура - це зас?б правового регулювання сусп?льних в?дносин, заснованих на законах, формах вза?мод?? ?х учасник?в. Проявом ставлення особистост? та сусп?льства до права, законност? ? правосв?дом?сть як частина правово? культури. Правосв?дом?сть форму?ться п?д д??ю об'?ктивних та суб'?ктивних фактор?в сусп?льного розвитку. На нього впливають не т?льки ?сторичн? та соц?альн? процеси, а й геопол?тична ситуац?я в держав? ? духовна сфера сусп?льства. Якщо правова система функц?ону? в умовах законност?, свободи, соц?ально? справедливост?, поваги до права, це сприя? зростанню правосв?домост? вс?х суб'?кт?в.

По-трет?, правова культура орган?чно пов'язана та вза?мод?? ?з законодавством. В умовах демократично? процедури закони можуть прийматися б?льш?стю голос?в, власникам яких браку? профес?онал?зму. У боротьб? за закони в?дбува?ться з?ткнення погляд?в представник?в р?зних правових культур, що не може не в?добразитися на якост? законодавчо? д?яльност?.

Якщо право - це встановлена законом м?ра соц?ально? свободи, то закони ? вс? ?нш? юридичн? норми повинн? бути посл?довним вираженням ц??? свободи, що в?дпов?да? завданням та ц?лям правово? держави. Як?сть законодавства оц?ню?ться не т?льки ? не ст?льки вир?шенням економ?чних, пол?тичних та ?нших завдань сусп?льного розвитку, ск?льки закр?пленням над?йних гарант?й прав, свобод та ?нтерес?в особистост?, ?нших суб'?кт?в правових в?дносин.

По-четверте, матер?ально-предметна сфера правово? культури визнача?ться, з одного боку, економ?чними факторами, а з ?ншого -традиц?ями даного сусп?льства.

Ментальний б?к правово? культури включа? в себе буденну ? теоретичну правосв?дом?сть, тобто комплекс уявлень про пол?тику, закони, правосуддя, як? впливають на повед?нку людей, в?дображаються на зм?ст? та форм? правового регулювання сусп?льних в?дносно. Таким чином, ставлення людей до права ? одним ?з показник?в правово? культури.

Правова культура використову?ться як ?нструмент стану правового життя сусп?льства в ц?лому. Ось чому важливо вивчати кл?мат пол?тичного життя, атмосферу, пов'язану з правов?дносинами.

По-п'яте, правову культуру неможливо зводити т?льки до знань закон?в. Оц?нний момент ? найважлив?шим компонентом правово? культури, бо ц?нност? ор??нтац?? та ?деали створюють той еталон, ?з яким пор?вню?ться р?вень правово? культури у правов?й сфер?.

По-шосте, правова культура - специф?чний зас?б сп?лкування суб'?кт?в пол?тичного й правового життя сусп?льства, що виража?ться в р?зних формах правом?рно? повед?нки та мислення, побудованого на в?льному вибор? гарантованих законами правових засоб?в досягнення поставлених ц?лей.

У правов?й держав? ?сну? система гарант?й реал?зац?? правового статусу людини, однак необх?дне розумне сп?вв?дношення прав та обов'язк?в, свободи ? в?дпов?дальност?. Особливу роль у систем? ц?нностей правово? культури в?д?грають права та обов'язки, через як? в сусп?льств? розвива?ться атмосфера демократизму, законност?, правопорядку. Але для цього необх?дно п?дкр?пити правосв?дом?сть особистост? та сусп?льства механ?змом д?й норм законодавства.

По-сьоме, правов?й культур? протистоять так? явища, як правопорушення, невиконання закон?в, безд?яльне ставлення до обов'язк?в, як? в сукупност? створюють анти культуру в сусп?льному влад? та державному устро?. Вони негативно впливають на правопорядок, режим законност?, породжують правовий н?г?л?зм. Под?бн? явища - це в?дмова в?д ?снуючо? в сусп?льств? правово? культури ,?? ц?нностей.

Таким чином, ураховуючи вс? п?дходи до визначення правово? культури, спробу?мо дати акумульоване визначення цього поняття.

Правова культура - це структурно складене ц?л?сне утворення, включа? в себе як?сний стан правового життя сусп?льства, в?дображеного в досягнутому р?вн? досконалост? правових акт?в, правово? ? правозастосувально? д?яльност? правосв?домост? та правового розвитку особистост?, а також у ступен? свободи ?? повед?нки та вза?мно? в?дпов?дальност? держави та особистост?, що позитивно вплива? на сусп?льний розвиток та п?дтримання умов функц?онування сусп?льства.

Вивчення структури правово? культури ? важливим напрямом розум?ння ?? сутност?, вид?лення рол? та м?сця в правовому житт? сусп?льства. Буде неправильним зводити структуру правово? культури лише до перел?ку ?? елемент?в, бо структура - це або побудова об'?кта, або сукупн?сть його елемент?в та в?дносин м?ж ними, або система вс?х чи т?льки пост?йних зв'язк?в елемент?в, що утворюють одне ц?ле, або, нарешт?, принцип, спос?б, закон зв'язк?в елемент?в, а й ?х ?дн?сть, систему.

Про правову культуру будь-якого сусп?льства можна судити на п?дстав? р?вня розвитку та досконалост? системи нормативно-правових акт?в, у яких в?дображена вся соц?ально-правова ситуац?я держави. Правов? акти св?дчать про р?вень розвитку всього сусп?льства, оск?льки вони в?дображають, атмосферу, що пану? в тому чи ?ншому сусп?льному лад?, сусп?льних в?дносинах.

При визначенн? якост? правово? культури сусп?льства необх?дно врахувати й стан ?ндив?дуальних правових акт?в: правозастосувальних (р?шення й вироки суд?в, постанови сл?дчих, акти прокурор?в).

На п?дстав? анал?зу правових акт?в, а також ?нших текст?в правового характеру можна зробити висновок про р?вень розвитку не т?льки правово? культури сусп?льства, а й культури в ц?лому.

Таким чином, першим ? найб?льш вагомим елементом правово? культури сусп?льства ? р?вень розвитку права.

Правова культура сусп?льства багато в чому визнача?ться реальною повед?нкою громадян, ?х д?яльн?стю з реал?зац?? права, а також тим, наск?льки ? зрозум?лими ? вчасно виконуються ними обов'язки (наприклад, щодо заповнення податково? декларац?? про сукупний р?чний дох?д), дотримуються заборони та повноц?нно використовуються права.

Ще одним елементом системи правово? культури повинен виступати р?вень правосв?домост?, оск?льки р?вень правотворчо? д?яльност? вплива? на правосв?дом?сть - ? навпаки.

Особа з високою правовою культурою не намагатиметься щоразу замислюватися над проблемою "Що таке правова держава, як вона виникла?" ,а скор?ше вона сформулю? для себе ?нш? завдання, як? стануть суттю ?? правово? св?домост?. Вона повинна замислюватися на сво?ми вимогами до державних та правових ?нститут?в ? в?ддавати перевагу життю в стаб?льн?й орган?зован?й держав?, а не в так?й, де пану? беззаконня. Особа з високим р?внем правово? культури особливого значення буде надавати функц?онуванню тих чи ?нших правових ?нститут?в, тобто придатност? кожного з них для виконання в?дпов?дних функц?й.

Пров?дною характерною рисою правово? культури будь-якого сусп?льства ? ставлення до власност? державност?.

Сучасний стан правово? культури перебува? в кризовому стан?, у процес? пошуку б?льш рац?ональних ор??нтир?в ? становлення. Кризов? явища, деморал?зац?я, глобальна б?дн?сть та ?нш? негативн? явища змушують людей ? укра?нське сусп?льство заради виживання зд?йснювати переоц?нку тих правових ? соц?альних ц?нностей, норм, ?нститут?в, як? не в?дпов?дають потребам сучасного життя.

Розвинен?сть правово? культури ? лише першим кроком до побудови правово?, соц?ально? держави. Коли Конституц?я Укра?ни та ?нш? нормативно-правов? акти будуть точно в?дображати об’?ктивну д?йсн?сть, а ?х конкретн? положення не лише встановлювати певн? норми, а й знаходити сво? повне п?дтвердження, ут?лення в життя сусп?льства та держави, т?льки тод? ми зможемо вести мову про державу, в як?й сусп?льство ма? високий р?вень правово? культури та правосв?домост?.



При використанні матеріалів посилання на КМДА обов'язкове.